Університет Гранади
admin2021-06-24T02:35:57+03:00Університет Гранади
2016-2017 Іван Сагумбаєв, ФБМІ, аспірант
2016-2017 Іван Сагумбаєв, ФБМІ, аспірант

Гранада є унікальним містом в плані архітектури та розташування. Пересуватися по місту найкраще на велосипеді, оскільки саме місто невелике, а платити за пару зупинок 1.2 євро не завжди хочеться. Я проходив стажування на факультеті телекомунікацій і в середньому дорога від будинку до корпусу займала 30 хвилин пішки і 10 хвилин на велосипеді. Дуже порадувало ставлення адміністративних працівників до студентів по мобільності, а саме оформлення в університеті і виплата стипендії. Дуже важливим питанням було зареєструватися та отримати доступ до студентської їдальні, що дозволило за 1.5 євро отримати комплексний обід. Більш того, виділяється робоче місце, де можна приходити і працювати.

Сама Гранада – це різноманітне місто і все залежить від того, коли починається мобільність, якщо взимку, то потрібно готувати теплі речі, бо буде холодно, і дуже спекотно влітку. Моя мобільність починалася в березні тому особливих холодів я не застав. Основною визначною пам’яткою Гранади є замок Альямбра, про який багато можна знайти в путівниках, але інший пам’яткою є офіс EMYCET який займається організацією студентських турів і дозвілля. Ще варто виділити те, що з будь-якої точки міста видно гори і це дуже круто.


Напевно, одним з великих плюсів ще буде можливість подорожувати. Хоч Гранада знаходиться не в самому зручному для вильоту місці, але при правильному плануванні можна багато чого подивитися. За період моєї мобільності вдалося зустрінеться з друзями, які проходили свою мобільність, але вже у Франції (Олексій Авілов, Котючій Іван), що дозволило подивитися лабораторію Лорії і Нансі.

Особисто вважаю, що студентська мобільність повністю стирає межі для подорожей, якщо правильно розподіляти свій час і кошти, то можна виїжджати практично кожні вихідні.

З проблемних моментів можу сказати тільки те, що магазини в неділю не працюють і до цього треба звикати, то якщо не закупитися вчасно, то доведеться шукати китайські магазини, де буде дорожче. Ще треба бути готовим до обідньої перерви, яка у них може трохи затягнутися.






























Якщо говорити про культуру, то тут кіпріоти зробили все, щоб нові студенти відчули острівне життя, були екскурсії і на Олімп, і в традиційні села, і на турецьку частину острова, і до водопадів. Впевнений, що все, що самі знали, все нам розказали і показали. Віддача була на 100%.

























Почнемо з головного. Я навчалася на факультеті Business Administration, бакалаврат, 2-ий курс. В моєму навчальному плані було 5 предметів: Microeconomics, Principle of Finance, English for Academic Purposes, Risk Management and Organization Theory. Не пропускала ні однієї пари, тому що потоки цікавої інформації , яку можна було почути на лекціях, по-перше, необхідні для іспитів (а їх три на семестр з кожного предмета), а, по-друге, для саморозвитку. Крім основних предметів, я брала участь у програмі Tandem Language Learning, де з партнером вивчала турецьку мову, із задоволенням ходила в бібліотеку, щоб виконати завдання та почитати якусь художню літературу. Загалом, наші лекційні заняття проходили у сучасно обладнаних аудиторіях:


Програма академічної мобільності Erasmus+ ICM на 2 семестри: Навесні прийшло на пошту повідомлення від зав.кафедри з пропозицією поїхати до Ірландії. Я подумала, чому б і ні. Здала IELTS (обов’язкова умова для даної програми), і вуа-ля! Кілька папірців до відділу академічної мобільності, заява про індивідуальний графік на кафедру – і все! Спочатку не вірила своєму щастю. Ось так просто взяти і виграти “грант” на навчання, та ще й зі стипендією!
Віза, валізи, літак, мільйон питань і відповідей. Перший тиждень в університеті був ознайомчий: екскурсії, зустрічі, посиденьки зі студентами з інших країн. У Дубліні важко зустріти ірландців. Особливо студенти – хлопці з усього світу, і всі по Erasmus+. Шикарний сучасний університет, класні викладачі, вибір будь-яких предметів, безкоштовні спортивні секції – що ще потрібно для щастя)
Якби не тяганина з паперами по імміграції, було б просто ідеально. Але українці, на жаль, не європейці, бюрократія переслідує нас, де б ми не знаходилися.
Живу в сім’ї з працюючими пенсіонерами, годують три рази на день, все входить у вартість оренди (своя кімната). На території кампусу жити виявилося дорожчим.




Оскільки Університет, де я навчався, знаходиться у топ-100 університетів світу, підходи на навчального процесу там відповідні. На приклад, дуже серйозне матеріальне забезпечення лабораторій, а саме численні прилади та апарати, які значно пришвидшують роботу та подекуди коштують більше мільйона євро. Прекрасно обладнаний кампус інституту з гарними бібліотеками. Цікаво, що саме бібліотеки більшою мірою виконують роль не позичальника книжок, а місця для роботи, так званого коворкінгу. Вони забезпечені інтернет мережею, в якій, у свою чергу оплачені різноманітні наукові журнали та видання, та багато іншого. Тобто студент не потребує використання різного роду піратських сайтів для отримання найновішої інформації. Загалом, умови більш ніж комфортні.




Також в Гронінгені живуть дуже привітні люди, значну частину яких складають студенти з різних країн земної кулі. Тут немає коли сидіти вдома: вечірки, прогулянки, посиденьки, фестивалі, подорожі. Вже за перший тиждень в Гронінгені я познайомилася з десятками цікавих та веселих людей з різних країн.
На початку семестру я побувала на Welcoming ceremony, послухала комічну промову ректора, який привітав всіх з початком навчання в University of Groningen.
Під час Study Start Event на факультеті нас «ввели в курс справи», та видали студентські квитки.





“Почну, мабуть, з того, що хочу висловити подяку Університету Гронінгена (Rijksuniversiteit Groningen) і КПІ за можливість здійснення задуманого. А так же спасибі всім за допомогу і підтримку!
Ну а якщо коротко, то найкорисніша покупка – велосипед. Просто незамінний засіб пересування, не уявляю Голландію без велосипедів Сама цікава подорож – Гронінген – Зволле – Амесфорт – Амстердам – Гаага – Амстердам – Гронінген. Як для невеликої країни і 4х вихідних часу вистачило на все.
Найяскравіше враження – пляж на березі Північного моря в Гаазі. Нам пощастило спостерігати дуже гарний захід, а трохи пізніше яскраві вогні набережної.









На відміну від України, викладач тут вважається дуже престижною професією. А щоб їм стати доводиться пройти дуже довгий шлях. Тому коли французи дізнаються, що мені 21 і я вже викладаю, то у них очі стають по 2 євро, а щелепа відвисає до підлоги.

