Щорічні архіви: 2021

Католицький університет Льовена

2021-06-24T02:45:57+03:00

Католицький університет Льовена

2016-2017 Артем Московко, ФЕЛ, аспірант

2016-2017 доцент Наталія Вікторівна Глінка та доцент Яна Гаврилівна Тікан, ФЛ

2015-2016 Тетяна Соловйова, ІФФ, аспірант


2016-2017 Артем Московко, ФЕЛ, аспірант

Загальновідомо, що стажування за кордоном – це гарна можливість розширити кругозір. Тому, коли мені випала нагода повчитися кілька місяців у Льовені(Бельгія), я був дуже радий і не помилився. Це був незабутній і, головне, дуже корисний досвід.

Стажування в Католицькому Університеті Льовена тривало півроку. За цей час я повністю влився в навчальний процес університету і близько ознайомився з діяльністю кафедри телекомунікацій і мікрохвильової електроніки (Telecommunications and Microwaves).

Коротко про мої враження про університет і кафедрі, на якій я проходив стажування:

  • наявність сучасного обладнання для вимірювання параметрів антен, яке дозволяє верифікувати розроблений дизайн антени, промоделювати на новітньому програмному забезпеченні, яке надає університет;
  • орієнтованість на практику. Університет активно співпрацює з фірмами та підприємствами. Студенти мають можливість успішно застосовувати свої вміння та знання на практиці;
  • доброзичливе ставлення науково-педагогічного складу. Співпрацювати з однодумцями було дуже цікаво.

Результатом перебування в КУ Льовена стала стаття, підготовлена для подачі в журнал IEEE і серйозне просування в написанні дисертації. Показовим є те, що в ході роботи на кафедрі TELEMIC я розширив сферу застосування результатів моїх досліджень.

Звісно, місто Льовен запам’яталося мені не тільки продуктивними дослідженнями, але і красивою архітектурою, багатонаціональним суспільством, малозрозумілою нідерландською мовою.

Brussels_Atomium

Brussels_Botanical_garden

Leuve_City_Hall

Leuven_Castle_Arenberg

Leuven_Saint_Peter's_Church

В завершение скажу, что я очень доволен своим участием в программе Erasmus+. Отдельная благодарность отделу академической мобильности студентов за помощь и координацию.


2016-2017 доцент Наталія Вікторівна Глінка та доцент Яна Гаврилівна Тікан, ФЛ

Кафедра Теорії, практики та перекладу англійської  мови Факультет лінгвістики

Доцент, канд. філ. наук  Глінка Наталія Вікторівна

Доцент, канд. пед. наук Тікан Яна Гаврилівна

Двотижневе знайомство з величним Королівством Бельгії  залишило неймовірні враження. Розпочалось воно з відвідування «міста в університеті», як називають його місцеві мешканці та студенти, – міста Льовена. Це багатовікове місто-університет, що є столицею провінції Фламандський Брабант, просякнуто багатовіковою історією та одразу дивує величчю готичної архітектури, казковою красою міської Ратуші, визнаної однією з найкрасивіших споруд епохи Середньовіччя в усьому світі (будівлю прикрашає 236 статуй, в яких можна дізнатися відомих історичних діячів, митців, великих вчених), церкви Святого Петр, що містить багато творів мистецтва (триптих «Таємна вечеря» Дірка Баутса).

Одразу впадає в очі, що населення Бельгії складається з двох груп: фламандців (близько 5 млн осіб), що населяють північні та центральні провінції Бельгії (Західна і Східна Фландрія, Фламандський Брабант, Антверпен, Лімбург) та розмовляють нідерландською, і валлонів (близько 4 млн осіб), що живуть у південних провінціях (Ено, Намюр, Льєж, Люксембург) і своїми говірками близькі до північних французів.

Католицький університет Льовена, заснований ще у 1425 році брабантським герцогом Жаном IV , перший університет на теренах країни, який перетворив Льовен на важливий науковий та освітній центр, є одним з найстаріших вузів світу.

Вражаючу університетську бібліотеку можна назвати візитною карткою цього студентського міста. Всі столи бібліотеки були зайняті студентами, але це можливо, завдяки гарячій порі сесії.

Ботанічний сад є також старовинним, він був заснований ще у 1738 році для студентів-медиків з місцевого університету, спочатку замислювався як місце вирощування лікарських рослин. Його площа лише 2 гектари, але він надзвичайно красивий і затишний.

5

Потрапивши у Великий бегинаж, ми  ніби опинились у 17 сторіччі, відчули спражню атмосферу спокою та давнини у колишньому поселенні черниць-бегинок – представниць релігійного руху у Брабанті у 12 сторіччі, що жили релігійними громадами.

Цей дивовижний мікрорайон, що  займає цілий історичний квартал з декількома десятками домівок з фасадами  червоної цегли та вкритими бруківкою вузькими вулочками, включений ЮНЕСКО у список об’єктів Всесвітньої спадщини.

Кампус університету в Льовені


2015-2016 Тетяна Соловйова, ІФФ, аспірант

На 3 курсі навчання в аспірантурі в КПІ ім. Ігоря Сікорського мені випала можливість навчатися за обміном у Католицькому університеті м. Льовена (Бельгія).

На сайті зарубіжного університету я попередньо знайшла відділ, який займається схожою з моєю тематикою і одразу написала професору про план своїх досліджень. Він погодився зі мною працювати в рамках програми Erasmus+. Після підготовки всіх документів я приїхала в Королівство Бельгія.

Житло знайшла через http://www.kuleuven.be/english/studentservices/accommodation/. Також можна подати заявку, щоб вас зустрів студент (buddy) та отримати посуд в оренду скориставшись програмою Thomas More http://forms.thomasmore.be/view.php?id=97203.

В університеті мені одразу показали все обладнання на якому я буду проводити експеримент:

   

          

Що найбільше сподобалось це те, що аспіранти мають вільний доступ до устаткування і самі за ним працюють. У моєму випадку це була установка для електроплазмового спікання (SPS), рентгенофазового аналізу (XRD), лабораторія електронної мікроскопії (SEM), планетарний млин, обладнання для вимірювання міцності на стиснення, установка для напилення покриттів та ін. Попередньо необхідно пройти інструктаж, це займає в середньому 3 місяці.

Університет надає робоче місце і повністю забезпечує всіма необхідними матеріалами. Для студентів є пільги, так за 40 Є можна купити абонемент в спортзал на рік і проїздний квиток на автобус. Але краще взяти в оренду велосипед, і скористатися можливістю оглянути околиці міста самостійно.

У вільний від роботи час можна відвідати сусідні країни та ознайомитися з їх культурою і визначними місцями. Для співробітників університет пропонує бюджетні поїздки (30-50 Є) у Париж, Трір, Гент, Люксембург Метц та ін.

     

 

Мені, на жаль, не вдалося виступити на конференції, оскільки грант не покриває ці витрати, але я відвідала виставку композиційних матеріалів JEC (Франція).

Час пролетів швидко, але найголовніший багаж, який я привезла додому – це досвід.

Раджу не зволікати і сміло відправляти  у зарубіжні університети плани своїх досліджень. Головне знати, що ти хочеш.

Тетяна Соловйова, аспірантка ІФФ

Католицький університет Льовена2021-06-24T02:45:57+03:00

Університет Люксембургу

2021-06-24T02:46:38+03:00

Університет Люксембургу

2016/2017 – Михайло Кольцов, ІЕЕ, магістр, University of Luxembourg International Summer School (ULISS) 2016/2017 – Ірина Олегівна Суходуб, ІЕЕ, доцент 2016/2017 – Сергій Миколайович Шукаєв, ММІ, професор 2016/2017 – Оксана Шмендель, працівник відділу академічної мобільності 2016/2017 – Тищенко Микола Андрійович, ФЛ, викладач 2017/2018 – Вірослава Цимбал, РТФ, бакалавр 2018/2019 – Костянтин Пономарьов, ФСП, бакалавр, University of Luxembourg International Summer School (ULISS)

2016/2017 – Михайло Кольцов, ІЕЕ, магістр, University of Luxembourg International Summer School (ULISS)

Люксембург. Тисячу років тому ця держава почалася з одного перехрестя торгових шляхів і замка поруч із ним – і якщо замок минулих століть не пережив, то торгові і економічні зв’язки Люксембургу наразі зробили його однією з найбільш успішних держав світу. Всі найбільші банки світу мають тут свої представництва, через нього після Другої Світової США наповнювали Європу доларами за Планом Маршалла, до нього ж зараз, після Брексіту, переводять свої офіси фінансисти лондонського Сіті… І при цьому традиційно люксембуржці відправляли своїх дітей на навчання в сусідні (французькі, німецькі, бельгійські, британські і т.д.) ВНЗ, так що перший університет в Люксембурзі був відкритий лише в 2003 році – і відразу почав стрімко лізти вгору в глобальних рейтингах. Скажімо, в минулому році він був 193-м в World University Rankings і 11-м в Young University Rankings – що дуже круто. Університет Люксембургу розглядає себе не стільки як національний люксембурзький виш, скільки як виш європейський, якщо не глобальний. Через це він робить ставку на іноземних студентів (зараз їх в ньому 55%), в тому числі з-за меж Євросоюзу. А для того, щоб більш познайомити якомога більшу кількість студентів зі своїм вишем – була заснована Літня школа, або ULISS (University of Luxembourg International Summer School). Літня школа – це: – Три тижні проживання в хостелі в центрі Люксембургу; – Лекції з лінгвістики, економіки, політики та історії Люксембургу та Євросоюзу; – Тур Бельгією (Брюгге і Брюссель), поїздки до Вьяндену, Ештернаху, Шенгену (Люксембург) та Тріру (Німеччина); – Достатня кількість вільного часу в центрі Європи, який всі використовували по-різному, але із задоволенням) – Спілкування з молоддю з усього світу – в нашій групі були студенти з України, Росії, Китаю, Японії, США, Канади та Індії; – Досвід трьох тижнів життя в одному з найбільш благополучних, облаштованих та красивих міст на нашій планеті. Сукупна вартість – 490 євро для студентів партнерських вузів, в тому числі КПІ. Ця сума ажніяк не покриває витрат приймаючої сторони та є досить символічною – як показали наші студентські розрахунки за чашкою кави. За ці три тижні дуже сильно змінився. Я бачив, як живуть люди в самому серці Європи – як працюють, вчаться, сперечаються і радіють європейці. Сподіваюся, що зрозумів, що у нас з ними спільне і в чому ми різні. Я примірив, хоча б ненадовго, їх паттерни мислення. Я сперечався про історію Бенілюксу з Пітом, куратором нашої групи – і тільки після повернення дізнався, що він є автором серйозних книг на цю тему) Я обговорював історію Балкан з китайцем і радянські масові забудови – з японцем. Тепер я розумію більше та бачу далі, ніж перед від’їздом. Спасибі відділу академічної мобільності за таку можливість. Спасибі Університету Люксембургу і його департаменту міжнародних відносин за ідею влаштування літньої школи і турботу, з якою вона була організована. Спасибі Люксембургу за те, що він взагалі є)
Luxembourg. This land took its beginning from one crossroad and one castle nearby more than a thousand years ago.  The castle was destroyed long ago, but economic and financial crossroads  survived, spread  and, finally, created the modern prosperity of Luxembourg. All major banks have their offices here, in times of Marshall Plan here was the main hub of American money in Europe, nowadays (after Brexit) bankers of London City are moving their offices here… At the same time, Luxembourgians had been sending their children to neighbour`s universities traditionally – to France, Germany, Belgium, etc. As the result – the first university was founded here only in 2003, but its rates rose significantly, till #193 in the World University Rankings and #11 in the Young University Rankings, which is really noteworthy. The University of Luxembourg is more a global university than a national one. Therefore, it stakes on foreign students (55% at the moment), including people from outside the borders of the European Union. To introduce the university to as many students as possible the Summer School (ULISS, University of Luxembourg International Summer School) was founded. So, Summer School means:
  • Accommodation in a hostel in the historical centre of Luxembourg for three weeks;
  • Lectures on linguistics, economy, politics and history of Luxembourg and EU;
  • Tour of Belgium (Brugge, Brussels), trips to Vianden, Echternach, Schengen (Luxembourg) and Trier (Germany);
  • A lot of enjoyable free time in beautiful surroundings;
  • Communication with youth from all over the world – our group included students from China, Japan, USA, Canada, India, Russia and Ukraine;
  • A three-week experience of living in one of the most flourishing cities in the Europe (our Chinese ladies have created some proofs, https://www.dropbox.com/s/97o4ke8zroduywi/ULISS%20Part%201.mov?dl=0 and https://www.dropbox.com/s/kbtbsdiga3kz6q3/ULISS%20Part%202.mov?dl=0).
The total cost is 490€ for students from partner universities (to which KPI belongs). That amount of money can hardly cover the expenses of the University of Luxembourg as a host party, as we have calculated during one of the breakfasts. A lot of changes happened to me during that three weeks. I have seen how people live in the very  heart of Europe – how they work, study, argue, rejoice. I hope, I`ve understood the differences and commons between us. I have tried on myself their patterns of thinking, although not for a long time. I argued about the history of Europe with our curator Pit – and only after returning I have found that he is an author of a fundamental book on this subject:) I`ve discussed a history of the Balkans with a guy from China and Soviet mass building programmes with a guy from Japan. Now my horizons are expanded considerably. Thanks to the Academic Mobility Office for this opportunity. Thanks to the University of Luxembourg and its International Relations Office bringing the idea of summer school into life with both care and professionality. Thanks to Luxembourg for the very fact of its existence)

2016/2017 – Ірина Олегівна Суходуб, ІЕЕ, доцент

В рамках програми Erasmus + у викладачів та адміністративного персоналу КПІ ім. Ігоря Сікорського є можливість пройти стажування в університетах Європи. Інформацію по відкритим конкурсам постійно оновлюють на сайті відділу академічної мобільності. При подачі на конкурс бажано мати лист від приймаючої сторони, це дає додаткові бали. Що ж робити, якщо таких контактів немає? Я спробувала написати листа професорам зі схожими науковими інтересами або представникам кафедр, що випускають студентів зі схожими спеціальностями. Зрозуміло, що ви не отримаєте в 100 відсотках випадків позитивний результат. У моєму випадку я отримала лист-запрошення від професора з Університету Люксембурга. Перед поїздкою ми склали план стажування, запланували зустрічі з іншими професорами для обговорення питань можливих сфер і напрямків співробітництва. Під час стажування я змогла відвідати лекції з тепломасообміну і енергоефективності будівель, які мені дуже сподобалися своєю практичною спрямованістю. Також змогла поспілкуватися з магістрами та аспірантами про особливості навчання в Університеті Люксембурга. Враження про мобільність найпозитивніші. Сподіваюся, що студенти енергетичних спеціальностей зможуть також взяти участь в проектах академічної мобільності з університетом.    

2016/2017 – Сергій Миколайович Шукаєв, ММІ, професор

Період стажування: 21 – 27 травня 2017 року Відрядження здійснювалося в рамках європейської програми мобільності “Erasmus + KA107” згідно з угодою між КПІ ім. Ігоря Сікорського і Люксембурзьким університетом. Мета відрядження полягала у налагодженні контактів і ознайомленні з діяльністю механіко-машинобудівного підрозділу Університету міста Люксембург та діяльністю Офісу міжнародних зв’язків цього ж університету. Про країну Люксембург Люксембург в перекладі з німецької означає маленьке місто. Велике Герцогство Люксембург, така офіційна назва країни, дійсно займає незначну територію. Загальна площа країни становить 2586 квадратних кілометра, що у 232 рази менше за територію України. Правду кажучи, не завжди вона була такою малою, в результаті історичних катаклізмів частина території відійшла до Франції (1659 р.), Пруссії (1815 р.) та Бельгії (1839 р.). У 1839 році Люксембург розділився: західні регіони відійшли до Бельгії, а решта території залишилася під владою Нідерландів. Тоді ж Герцогству було надано право самоврядування. Від цього року люксембуржці і рахують незалежність своєї держави. У 1867 року Люксембург набув статусу «вічно нейтральної держави», згідно з рішенням Лондонської конференції, в якій брали участь Росія, Велика Британія, Франція та Пруссія. Та це не допомогло. І в першу світову війну і другу Люксембург був окупований Німеччиною. Тому у 1949 році Люксембург покінчив із своїм нейтральним статусом і вступив до НАТО. В країні проживає 576000 мешканців (з них 46,7% іноземців), це як два райони міста Києва (Голосіївський і Святошинський). І тим не менше сучасний Люксембург є однією із найзаможніших країн Заходу з високорозвиненою економікою. За даними Міжнародного валютного фонду Люксембург у 2016 році посідав перше місце у світі за номінальним внутрішнім валовим продуктом на душу населення, який склав 103199 доларів США. Для прикладу, за цими ж даними Україна займає 131 місце з 2194 доларів США на одного мешканця. Своїм досягненням Люксембург завдячує розумній стратегії розвитку держави. Будучи у 80-х роках минулого сторіччя переважно сільськогосподарською країною з розвинутими секторами гірничодобувної промисловості та чорної металургії, Люксембург зміг стати провідним фінансовим центром світу. При цьому традиційні напрями промисловості були збережені. Наприклад, за виробництвом сталі на душу населення країна посідає перше місце у світі. Останню домну загасили 1997 p., і нині сталь виплавляють в електропечах. Люксембург має аж три офіційні мови: люксембурзьку, німецьку і французьку. Крім того, пересічний люксембуржець вільно володіє англійською, в чому мав можливість переконатися особисто. Таке унікальне багатомовне середовище, географічне розташування роблять Люксембург серцем Європи. Про місто Люксембург Люксембург маючи понад тисячолітню історію (місто засновано у 963 році) виглядає дуже сучасно. Під час мого перебування в Люксембурзі мене дратувало декілька речей, по-перше, це велосипедисти, які весь час вискакують із-за спини і дуже нервуються через те, що ти йдеш по їх доріжці; по-друге, це те, що весь Люксембург є суцільним будівельним майданчиком, в якій бік не підеш всюди крани, трактори та інша будівельна техніка. м. Люксембург, Філармонія і будівництво залізничної колії, яка буде з’єднувати аеропорт з центром міста При цьому хочу відзначити, що я не розумію, як у них так виходить, але на черевиках пилюки не було. Хоч туристам цей будівельний шабаш зовсім не до вподоби, але місцеві жителі таки люблять своє місто і весь час щось покращують, наприклад, будують залізницю від аеропорту до центра міста. Тими темпами, якими вони її будують, то до осені мають завершити. Після цього треба їх запросити до Києва, хай і нам збудують. м. Люксембург, площа des Martyrs Треба відзначити, що разом із Страсбургом і Брюсселем місто Люксембург є однією із столиць Європейського Союзу, в ньому розташовується Парламент Європи. Місто намагається відповідати цьому високому статусу, звідси і такі масштабні будівельні проекти. м. Люксембург, район Grund Про університет міста Люксембург Університет Люксембургу (ЛУ) є наймолодшим університетом Європи, його було засновано у 2003 році. Але за 14-ть років свого існування університет зміг багато чого досягти. Цифри, які наводяться в офіційних виданнях, свідчать про його дивовижно стрімкий розвиток. Кількість студентів у 2017 році досягла 6300 осіб, з них 600 – аспіранти. 56% студентів це іноземці, загалом, із 120 країн світу. В університеті працюють 1500 співробітників, які приїхали з 80-ти країн світу. Згідно із світовим університетським рейтингом Times Higher Education (THE) за 2016/2017 роки ЛУ є найбільш інтернаціональним навчальним закладом в Європі. Крім того, кожний студент ЛУ протягом свого навчання має обов’язково один семестр навчатись за кордоном, тому університет постійно розширяє міжнародні зв’язки. На сьогоднішній день ЛУ заключив біля 500 угод про мобільність в рамках програми “Erasmus + KA107”. Люксембурзький університет, новий кампус Belval Університет демонструє високі показники і за іншими напрямами. Так, ЛУ посідає 178 місце в рейтингу THE серед 200 найкращих університетів світу. Приймає участь у 31 проекті за програмою «Горизонт – 2020», має 5 грантів Європейської дослідницької ради ЄС, заробив 41,4 млн євро. Останні дані свідчать про те, що ЛУ став центром наукових досліджень та інновацій у Люксембурзі. Студенти вчаться на 12 бакалаврських і 42-х магістерських програмах, які пропонуються 3-ма факультетами: науки, технології та комунікації; законодавства, економіки та фінансів; мови і літератури, гуманітарних наук, мистецтва та освіти. Навчання на бакалаврських програмах може здійснюватися французькою, німецькою або англійською, в магістратурі вчаться переважно англійською. Університет початково розмістився на трьох площадках, але до 2018 року буде завершено будівництво нового кампусу, на який уряд Люксембургу виділив 980 млн. євро. Сучасні лабораторії, сучасне обладнання, сучасні технології навчання така візитівка ЛУ сьогодні. Про факультет природничих наук, технологій та зв’язку Факультет природничих наук, технологій та зв’язку (FSTC) готує фахівців з математики, фізики, техніки, інформатики та природничих наук. Понад 1300 студентів навчаються на 4-х бакалаврських, 10 магістерських програмах і в аспірантурі. На факультеті працює команда з 80-ти іноземних професорів і доцентів. Найважливішим елементом навчального процесу є залучення студентів ще на молодших курсах до участі у дослідницьких проектах. Що відповідає загальній моделі розвитку університету як дослідницького університету ХХІ сторіччя. FSTC пропонує програми для аспірантів за такими напрямами:
  • в області систем і молекулярної біомедицини,
  • з інформатики та обчислювальної техніки,
  • в обчислювальних науках,
  • з математики та її застосування,
  • з фізики і матеріалознавства,
  • в галузі цивільного будівництва,
  • з машинобудування / електроінжинірінгу та зв’язку,
  • з геодезії та геофізики.
Про відділення машинобудування факультету природничих наук, технологій та зв’язку У відділені машинобудування бакалаврів готують за двома програмами: бакалавр в галузі науки і техніки та бакалавр з інженерії. Перша програма має академічну, а друга професійну спрямованість. Навчання здійснюється німецькою або французькою мовами. Для магістрів пропонують вже 4-и програми: магістр наук в галузі цивільного будівництва – мегаструктури зі сталим використанням ресурсів; магістр наук в галузі машинобудування – стале виробництво; професійний магістр в галузі технічних наук – енергоефективність та економіка; професійний магістр в галузі сталого розвитку. Навчання здійснюється переважно англійською. Згідно з програмою мого перебування у Люксембурзькому університеті я мав зустрітися з професором кафедри технології виробництва і верстатів Пітером Плеппером. Вважаю, що мені поталанило познайомитися з кваліфікованою, енергійною і люб’язною людиною. Професор Плеппер викладає бакалаврам навчальні курси з технології виробництва та верстатобудування, а магістрам – виробничі технології, робототехніку та операційну досконалість/бережливе складання виробів. Професор Плеппер на своєму робочому місці Під час перебування у відділенні машинобудування мене ознайомили з лабораторною базою. Університетські лабораторії оснащені новітньою технікою. Професор Плеппер демонструє обладнання для лазерного зварювання Зокрема, професор Плеппер продемонстрував три сучасні лазерні установки та кілька роботів, які використовуються як в навчальному процесі, так і для проведення наукових досліджень. Хочу підкреслити що, не існує обладнання, яке б використовувалося тільки для навчальних цілей, або навпаки. Студентів вчать на сучасному обладнанні, яке вони використовують у реальних проектах, які виконуються для нагальних потреб промисловості. Професор Плеппер пояснює зміст лабораторної роботи, яку виконують студенти в межах курсу Операційної досконалості/бережливого складання виробів Як вже згадувалося раніше, в Люксембурзькому університеті приділяють велику увагу участі студентів у дослідницьких проектах. Пітер Плеппер люб’язно запросив мене на зустріч зі студентами, які працюють з ним і складають, так звану команду розробників лазерних технологій. За великим круглим столом зібралось 12 магістрів, аспірантів, наукових співробітників, які по черзі звітували про свої успіхи і проблеми. Переважна більшість учасників − іноземці. Кожний з них починав свій звіт з того, на якому підприємстві він був, з ким познайомився, які є перспективи для співробітництва. Розповідь підкріплювалася відповідними візитними картками. Вже після цього учасники зустрічі розповідали про публікації, підготовку відповідних кваліфікаційних робіт, участь у конференціях. Тобто, всі члени цієї команди сфокусовані на пошуках замовників і розв’язанні актуальних проблем виробництва. Свою місію вони вбачають у підтримці національної промисловості Люксембургу для покращення конкурентоспроможності виробництва. Моя презентація з інформацією про КПІ ім. Ігоря Сікорського, механіко-машинобудівний інститут, можливу тематику спільних наукових досліджень, шляхи співпраці була сприйнята із зацікавленістю. Запитували про КПІ, умови навчання, також, їх цікавили події, які зараз відбуваються в Україні. Про міжнародний офіс університету м. Люксембург Серцем і головною рушійною силою міжнародних зав’язків Люксембурзького університету є його міжнародний офіс. Контактною особою від ЛУ, яка відповідала за моє перебування в Люксембурзі була співробітниця міжнародного офісу пані Стефані Нотарнікола. Я щиро вдячний їй і керівникові офісу пані Стефані Шотт за чудово сплановану програму перебування. Люксембурзький університет, зустріч із менеджером міжнародного офісу пані Стефані Нотарніколою Наведу приклад. Один з днів мого перебування у Люксембурзі припадав на національне свято Вознесіння. В цей день університет не працював, але мені було запропоновано в цей день взяти участь у міжнародній конференції «4-й Трансатлантичний діалог», присвячений культурному різноманіттю. Я погодився і отримав можливість поспілкуватися з колегами з різних європейських і американських університетів, відвідати семінари. Зокрема, я познайомився з професором ЛУ пані Крістель Балтес-Лор, яка провела семінар за темою «Що ми говоримо, коли ми говоримо про гендер? Гендер як континуум». Так як в КПІ діє Український центр гендерної освіти, то цей контакт може стати корисним для співробітництва між університетами за цим напрямом. В рамках цієї конференції вдалось заслухати цікаву презентацію пані Стефані Шотт «Модель європейського дослідницького університету ХХІ сторіччя», яка була присвячена Люксембурзькому університету. Університету, який за 14 років існування з нуля зробив дивовижний прорив до рівня передових університетів світу. Хотів би відзначити доброзичливість співробітників ЛУ і їх націленість на розвиток співробітництва з партнерами, серед яких є і КПІ ім. Ігоря Сікорського.

2016/2017 – Оксана Шмендель, працівник відділу академічної мобільності студентів

Завдяки існуванню такої програми ЄС академічної мобільності Еразмус+ у мене з’явилася можливість поїхати на стажування (for training) в Університет Люксембургу. Тривалість стажування була 5 днів, які я провела в International Relations Office в Belval Campus. Кожен день у мене було по декілька зустрічей з працівниками міжнародного офісу, які працюють зі студентами, що виїжджають на навчання за кордон та з іноземними студентами, які приїжджають з різних країн ЄС та за межами ЄС на навчання в Університет Люксембургу. У мене була можливість познайомитися з чудовими людьми Sandra KOLIMBATOVIC та Marie-Anne HEYER, які працюють з outgoing and incoming students. Завдяки їм я дізналась методи роботи відділу зі студентами, що виїжджають за кордон та приїжджають в університет – як проводяться конкурси по відбору студентів, як готуються документи, з яким програмним забезпеченням працюють координатори для швидкої та впорядкованої роботи офісу. До речі, університетом була розроблена програма саме для роботи міжнародного офісу, за допомогою якої реєструються всі студенти, які виїжджають та приїжджають. Дана програма значно допомагає в роботі міжнародного офісу, так як в університеті навчається більше 6000 студентів і 56% з них – іноземні студенти. В програму вносяться необхідні дані студентів, відмічається кожен етап оформлення та подачі документів, результати навчання до моменту від’їзду/повернення студента. Навчальна аудиторія (А ви знали, що у багатьох європейських університетах немає “класної дошки”, а всі пишуть на стінах за спеціальним покриттям?) Творчість студентів в коридорах університету (карикатури на викладачів) Лекційна (потокова) аудиторія Монітор біля кожної аудиторії – можна подивитися, яка лекція та хто викладає Територія Belval Campus Міжнародний офіс для іноземних студентів на початку кожного семестру влаштовує зустрічі-знайомства з університетом та знайомства студентів між собою, які допомагають студентам швидше адаптуватися в новій країні та ВНЗ. Хоча Університет Люксембургу досить молодий, заснований в 2003 році, але він досить швидко розвивається і на сьогоднішній день займає 178 місце в рейтингу Times Higher Education (THE) серед 200 найкращих університетів світу. В Університеті Люксембургу є також Language Centre, в якому іноземні студенти можуть вивчати нову іноземну мову або ж покращити свої знання мови. Так як у Великому Герцогстві Люксембург три офіційні мови – люксембурзька, французька та німецька – вибір вивчення мов у Language Centre досить великий. Але що більш за все мене вразило, окрім трьох офіційних мов майже всі мешканці Люксембургу вільно володіють англійською мовою. Детальна інформація про Language Centre за посиланням: https://wwwen.uni.lu/university_of_luxembourg_language_centre_ullc Окрім самої території кампусу, мені також провели невелику екскурсію по студентських гуртожитках. Я дійсно впевнилась в комфортних умовах проживання наших студентів. Є гуртожиток зі спільною кухнею та гостьовою кімнатою і одномісними кімнатами, а є гуртожиток з одномісними кімнатами та кімнатами «сімейного» типу. Гуртожитків всього два на території Belval Campus, в них проживають іноземні студенти.

Студенти-люксембуржці кожного дня їздять на навчання з дому (площа країни дозволяє – з півночі на південь автомобілем близько 2-2,5 години). В країні досить зручна транспортна система, тому проблем з дорогою не виникає. Для всіх студентів Люксембургу проїзд по студентському квитку безкоштовний. На останок я б хотіла подякувати Stephanie NOTARNICOLA за дружелюбну зустріч, презентацію університету, цікаву екскурсію територією кампусу та насичену і корисну для моєї подальшої роботи програму стажування.

2016/2017 – Тищенко Микола Андрійович, ФЛ, викладач

Дуже хотів би поділитися своїм досвідом поїздки до університету герцогства Люксембург, який отримав завдяки програмі академічного обміну Erasmus+. Не буду писати про структуру та історію створення університету – цю інформацію легко можна отримати з мережі Інтернет. Краще поділюся саме практичним досвідом. Це було вже не перше стажування, тому, здавалося б, чого переживати? Але привід знайшовся – посольство Бельгії було дуже зайнятим, тому візу отримав мало не за день до від’їзду. Дуже добре, що це був єдиний привід для переживань. У відділі академічної мобільності КПІ ім. Ігоря Сікорського мені дуже допомогли на всіх етапах стажування: консультації з приводу необхідного пакету документів, практичні поради з візових, побутових питань і так далі. Хочу висловити щиру подяку Кучинській Тетяні Сергіївні та Шмендель Оксані Григорівні за ту допомогу, час і поради, які допомогли зробити мою стажування максимально комфортною і благополучною. Перше, що хочеться відзначити, потрапивши на територію кампусу університету королівства Люксембург, це величезна матеріальна база, яка використовується не тільки для модернізації існуючих засобів навчання, а й на шанування технологій минулого, прикладами яких можуть служити маса технічних пристроїв, які функціонують, немов були зроблені вчора. Весь документообіг в університеті відбувається виключно в електронному вигляді і метою такого підходу є не тільки прагнення до комп’ютеризації, а й збереження навколишнього середовища. Інфраструктура університету вкрай розвинена, всюди інформаційні табло, все обладнання в робочому стані. Викладачам не потрібно думати де зберігати і як транспортувати методичні матеріали – потрібна лише карта пам’яті і включити завжди справне устаткування, яким укомплектована кожна навчальна аудиторія. Несподіванкою стало меню в їдальні університету, де студенти і персонал навчального закладу можуть вибрати з переліку запропонованих стандартних і вегетаріанських страв саме те, що вони хочуть. Дуже приємно вразила чистота. Чисто завжди і всюди, будь то головна вулиця, що веде до університету, або гараж далеко від нього. Середній вік викладачів 30-45 років і всі вони на високому рівні володіють інформаційними технологіями. Кожен веде свій профіль в системі MOODLE, що в кілька разів спрощує роботу як викладача, так і процес навчання студентів. Всі викладачі і адміністративні співробітники університету були дуже доброзичливі і ласкаві, кожен хотів дізнатися побільше про наш університет КПІ ім. Ігоря Сікорського і розповісти про хід справ в їхньому навчальному закладі. За період стажування у мене було багато цікавих зустрічей зі співробітниками міжнародного офісу, лекторами і викладачами-практиками, які із задоволенням ділилися досвідом і дуже корисними матеріалами, які стали в нагоді мені в моїй професійній діяльності. Підводячи підсумок свого відгуку, хочу зазначити, що, завдяки подібним стажувань, досвід, набутий в ході цієї поїздки, є дуже важливим для моєї подальшої професійної діяльності. У мене була чудова можливість не тільки розповісти і представити наш університет на міжнародній арені, а й почерпнути нові знання, якими з величезним задоволенням поділився з колегами і студентами. Ще раз хочу подякувати співробітникам відділу академічної мобільності КПІ ім. Ігоря Сікорського та міжнародного офісу університету герцогства Люксембург за такі можливості.

2017/2018 – Вірослава Цимбал, РТФ, бакалавр

Можливо, до участі в конкурсі, ви чули про Люксембург тільки з уроків географії. А, може, і зовсім ніколи не чули. Повірте, провівши в цій неймовірній країні 5 місяців, не забудете про її існування ніколи! На жаль, усвідомлення цього може прийти значно пізніше, ніж того хотілося б, тож я хочу поділитися з вами своїм досвідом мобільності і порадами, що точно стануть у нагоді. Уявімо ситуацію: ви виграли конкурс академічної мобільності. Вірю, що щастю немає меж! Порада №1: Як тільки ви дізналися цю чудову новину, зосередьтеся на документах. З того самого моменту кожен день на вагу золота, адже отримання візи до Великого Герцогства Люксембург – нелегка і довготривала процедура. (Люксембург з висоти пташиного польоту) Якщо ви їдете на зимовий семестр, не забувайте про великі черги і відпустки працівників державних установ. Після того, як ви підготували пакет документів, надсилайте його звичайною або «швидкою» поштою до міністерства Люксембургу. Звідти вам прийде дозвіл на тимчасове проживання, з яким ви маєте піти в посольство Бельгії і податись на візу. Не ігноруйте цю пораду, через затримку одного документу, моїй колезі по обміну довелося відтермінувати дату вильоту. Після отримання візи можна порадіти довше) Попереду чекає незабутній досвід, тож пакуйте валізи і завершуйте справи в Україні! Порада №2: Якщо ви отримали візу вчасно, не нехтуйте датами Welcome Days та pick up сервісом, який запропонує університет. Це значно полегшить дорогу до хостелу. (Welcome day в університеті, зала в корпусі Белвал) Порада №3: На наступний день після приїзду, їдьте в університет за студентським квитком та ключами від резиденції, а також подайте заявки на безкоштовні мовні курси та спортивні секції, які пропонує університет (інформацію про них можна буде знайти на сайті). Не думайте, що у вас на це багато часу чи що це менш важливо. Якщо не встигнете податись одними з перших, то вам відмовлять через відсутність місць. А ці заняття є чудовою можливістю прокачати мови, позайматися спортом і завести нові знайомства. Не втрачайте її! Протягом наступних кількох тижнів необхідно остаточно узгодити предмети з університетами. Так, на цьому етапі можливі суттєві зміни, адже деякі курси будуть недоступними, інші співпадатимуть за часом. Порада №4: Обирайте предметів більше ніж на 30 кредитів, адже в перший місяць не можна сповна оцінити навантаження з кожної дисципліни, а так імовірність привезти необхідну кількість кредитів в КПІ буде вищою. (Universite du LuxembourgBelval. Сучасна будівля в стилі андерграунд)     Все, з документами та реєстраціями покінчено, можна занурюватись в навчання і.. планувати поїздки до інших країн! Люксембург – ідеальна країна, адже звідси можна доїхати та долетіти будь-куди і це обійдеться дешево. Порада №5: Узгоджуйте подорожі з навчанням, не пропускайте іспити, але і не бійтеся пропускати лекції. Викладачі лояльно ставляться до подорожей, а деякі і самі не проти зірватися кудись посеред семестру. Якщо ви отримали шанс побачити частинку світу – скористайтесь ним! (Подорож до Страсбурга) Не бійтеся спілкуватися з іншими студентами, консультуватись із викладачами та адміністративними працівниками. Занурюйтеся у нове середовище з головою, відкривайте для себе нову іноземну музику, влаштовуйте вечори італійської, французької, української кухні, тощо. Не впадайте у відчай, коли здаватиметься, що труднощі не закінчяться ніколи. Шукайте в собі сили рухатись далі та долати їх. Підтримуйте своїх колег по мобільності, вони стануть вашою маленькою сім’єю на цей час.
Університет Люксембургу2021-06-24T02:46:38+03:00

Єнський університет імені Фрідріха Шиллера

2021-06-24T02:47:08+03:00

Єнський університет імені Фрідріха Шиллера

2016-2017 Олександра Радецька, ІЕЕ, магістр

2016-2017 Ілона Шабельник, ІЕЕ, магістр

2015-2016 Владислав Ющенко, ІПСА, магістр


2016-2017 Олександра Радецька, ІЕЕ, магістр

Із задоволенням хочу поділитися корисним досвідом, який я мала можливість отримати в Німеччині. Я давно почала цікавитися різними міжнародними програмами, якими забезпечує КПІ ім. Сікорського. Для того щоб прийняти участь у відборі на будь-яку міжнародну програму потрібно підготувати цілий пакет документів,  з яким можна ознайомитися на сайті відділу академічної мобільності. І в залежності від успішності рекомендуються студенти для участі у програмах.

Я брала участь у програмі до Єнського університету ім. Фрідріха Шиллера і пройшла конкурс на другий семестр.

Перший тиждень перебування в м. Єні був дуже складний, так як необхідно було оформити страховий поліс, зареєструватися в Ausländerbehörde, відкрити рахунок в банку та розібратися з курсами, які я обрала в Україні. Найбільші проблеми мене чекали при остаточному відборі предметів, так як вибір курсів, які читаються англійською мовою з моєї спеціальності був не надто великий, тому довелося обрати інші курси, які були цікаві для мене. Крім навчання в Європейському університеті ви маєте можливість скористатися різними привілегіями як студент. Наприклад, я мала можливість безкоштовно подорожувати по землях Тюрінгії.

Міжнародний офіс один раз в тиждень організовував безкоштовний культурний вечір про різні країни, де також можна було спробувати народні страви.

За п’ять місяців навчання  я відвідала багато міст Німеччини, найбільші з них Берлін, Франкфурт, Нюрнберг, Лейпциг та інші.

Час який я провела в Німеччині був незабутнім досвідом, як для професійного розвитку так і для розширення свідомості та цілісного сприйняття світу. Я дуже вдячна за цю можливість та підтримку від відділу академічної мобільності.  


2016-2017 Ілона Шабельник, ІЕЕ, магістр

Всім Hallo! Настав і мій час ділитися першими враженнями як учасника проекту академічної мобільності Erasmus+ з Йенського університету ім. Фрідріха Шиллера.

Поїхати за обміном на навчання стояло в моєму списку цілей дуже давно. І перш за все, хочу подякувати всім, хто мені допоміг втілити в життя те, що зараз зі мною відбувається – перманентне перебування в стані ейфорії. Спасибі всім працівникам відділу академічної мобільності, моїй улюбленій кафедрі інженерної екології, моїм одногрупникам, друзям і близьким за підтримку і за допомогу в оформленні стосів паперів, як же без цього 🙂

І так, коли я приїхала до Йєни, то місто зустріло мене дощем. Але потім, це маленьке містечко, переповнене студентами з різних кінців світу, мене підкорило своєю красою і затишком. Я не можу зупинитися захоплюватися вулицями міста.

Підготовка до навчального семестру проходила дуже організовано, так як було дві інформаційні сесії та були кілька фахівців, які могли допомогти з кредитами чи курсами, якщо виникали з тим чи іншим труднощі. Після реєстрації курсів, ти сам вирішуєш як будеш вчитися, наскільки систематично і т.д, але в кінці семестру потрібно здати іспити. У когось з цим труднощів може і не бути, а комусь може потрібно довідатися з книжечками по тайм-менеджменту. А взагалі, все нереально круто і все можна встигати, та ще й іншу мову освоювати. Влаштовується купа тематичних зібрань та екскурсій для студентів. Від безлічі знайомств у тебе починаються плутатися особи і імена, та ще від кожного черпаєш новий досвід, так як кожен – окремий світ зі своєю культурою. За півтора місяці я встигла побувати в сусідніх містах землі Тюрінгії, Гамбурзі, Любеку, Берліні і навіть на Балтійському морі.

Порада: економте і витрачайте гроші на подорожі. Це безцінний досвід!


2015-2016 Владислав Ющенко, ІПСА, магістр

Як поїхати на навчання у європейський університет за програмою Erasmus+?/ Єнський університет ім.Шиллера

Шановні пошукачі! Мене звати Ющенко Владислав і я є колишнім стипендіатом програми Erasmus+ на навчання за програмою обміну з Єнським університетом імені Фрідріха Шиллера в Німеччині. Наразі я хочу поділитися своїм досвідом, враженнями та корисними рекомендаціями (свого роду путівник «Як зекономити собі час») щодо вступу, навчання та проживання в Німеччині. Отож поїхали.

Хотілося б почати з процесу підготовки до вступу, після того, як Ви вирішили, що короткочасне навчання за кордоном є ідеальним варіантом провести час з користю. Для початку слід визначитись з основною спеціальністю навчання та відзнайти ті університети, що пропонують таку можливість. При виборі між університетами перш за все раджу звертати увагу на перелік предметів, що надає конкретний інститут для заданої спеціальності. Більш детально про це можна дізнатися на сайті університету( в більшості випадків є портали, де наведені дисципліни з описанням матеріалу, що вивчається). Решта критеріїв визначається лише Вами: країна, престижність навчального закладу, знання мови тощо.

За великим рахунком задоволення від навчання буде залежати від Вас та того, наскільки Ви правильно підібрали собі предмети. Це, з одного боку, підвищить зацікавлення та з іншого дозволить зберегти купу часу на здачу іспитів. Не соромтеся уточнювати всі питання у професорів та доцентів, що відповідальні за предмет. Вони, як правило, люди адекватні та дадуть відповідь на всі Ваші запитання. Потрібно пам’ятати, що можна змінити дисципліну вже після початку навчання (на це відводиться 2 тижні після безпосереднього початку занять)!

Документи

Одним із найважчих етапів підготовки є збір документів на конкурс, приймаючого закладу та візи за умови проходження конкурсу. Моєю порадою є не затягувати з цим ділом, оскільки хоч документів відносно небагато, всі вони потребують часу 2-3 дні на оформлення.

1)    Конкурс

Загалом, немає нічого важкого, окрім навчальної картки, яку необхідно перекласти з української на англійську (за вимогою приймаючого університету), та план навчання. Не терміновий переклад триває 3-5 днів, тому це перше, що необхідно зробити. План навчання бажано скласти з першого разу, але будьте готові до внесення виправлень та доповнень.

2)    Документи після проходження конкурсу

На даному етапі при допуску до участі в програмі Erasmus+ і відповідного рішення приймаючої сторони необхідно оформити індивідуальний навчальний план. Окрім документів на кафедру та договору між університетами необхідно подати переклад «допуску до навчання/запрошення». В даному випадку це можна зробити самостійно та завірити у свого викладача з іноземної мови.

3)    Візова заява

Німецька національно віза (тип D) видається безкоштовно для стипендіатів строком за 1-3 дні, і що найбільш приємно – Вам не потрібно бронювати собі час співбесіди в посольстві. Зверніть увагу, що шенгенська віза не дає право на навчання, тому необхідна саме національна віза. Всю подальшу інформацію щодо документів див. на сайті http://www.kiew.diplo.de/ Одним із важливих моментів є написання мотиваційного листа при подачі на візу, проте перелік необхідних документів може змінюватися в залежності від вимог посольства країни, в яку Ви їдете.

Подорож та прибуття в іншу країну

Після безпосереднього отримання підтвердження зарахування на програму Erasmus+ якнайшвидше подайтеся на місце у гуртожитку, оскільки в Німеччині це інколи може бути проблемою. В довільному випадку, відділ мобільності КПІ сповістить про необхідні кроки та буде надсилати регулярно листи на пошту.

Після отримання візи можна починати збирати речі та планувати подорож. Всім кандидатам надається додатково близько 270 Є для покриття вартості переїзду. Як Ви будете розпоряджатися цими грошима – справа Ваша, можливо доїхати наземним транспортом або літаком. Знову-таки в цьому питанні вибір за Вами.

Після прибуття в іншу країну Вас знову чекає «квест», протягом якого Ви маєте зарахуватися до університету, оформити страхування, відкрити рахунок та зареєструватись в міграційному відділі. Вся інформація буде повідомлена в міжнародному офісі приймаючого університету. У випадку будь-яких проблем з радістю буде надана своєчасна допомога, тож не переймайтеся. Можливо також подання заяви на отримання ментора, що буде супроводжувати Вас в перші дні. Це найкращий спосіб відразу поринути у іноземне життя, розширити кругозір та одночасно зробити необхідні справи.

Під час обміну

Після залагодження всіх формальностей починається найкращий період Вашого перебування в університеті, який треба розумно використати. Можливостей для розвитку, відпочинку, навчання та міжкультурного обміну дійсно надзвичайно багато. Студентські організації часто складають програму заходів для міжнародних студентів, а університет часто проводить мовні курси або зустрічі. Навіть елементарне знання мови може бути надзвичайно корисним та життєво необхідним.

Також варто зважати на різні програми безпосередньо на факультеті, на якому Ви будете вчитись, оскільки так можливо потрапити на конференцію, TED, на майстер клас. Перевагою при подорожі є наявність студентського квитка, що дозволить планувати свої подорожі в межах федеральної землі на поїзді чи автобусі. Інших великих міст можна дістатись за лічені години, тож обов’язково скористайтесь нагодою!

Загальною порадою є розширення свого кола спілкування, заведення знайомств інтернаціональними студентами та подорожі в межах країни та Європи. Час та можливості на це точно будуть, треба лише бажання.

Сподіваюсь, надана інформація виявилась для Вас корисною, бажаю успіхів та залишайтесь позитивними.

Єнський університет ім.Шиллера (Німеччина) Період мобільності 01/04-30/09/2016

Єнський університет імені Фрідріха Шиллера2021-06-24T02:47:08+03:00

Університет Масарика

2021-06-24T02:48:02+03:00

Університет Масарика

2016-2017 Анна Миколаївна Іщенко, ФСП, старший викладач

2016-2017 Світлана Ліповська, ФСП, магістр


2016-2017 Анна Миколаївна Іщенко, ФСП, старший викладач

Я брала участь у тижневій програмі стажування для працівників Міжнародних офісів (Masaryk University Staff Training (MUST) Week), що пройшла 3-7 квітня 2017 року в Університеті Масарика в місті Брно.

Для участі в даній програмі потрібно було пройти стандартний процес відбору, який включав в себе у тому числі й проходження конкурсу в нашому університеті.

Для підвищення шансів потрапляння у дану програму необхідно було виконати деякі підготовчі роботи, зокрема, отримати сертифікат про знання англійської мови та отримати лист підтримки від приймаючої сторони. Це, було найскладнішим завданням з усього процесу, адже решта дій максимально детально написані на сайті www.mobilnist.kpi.ua, і не викликають ніяких запитань.

Для отримання листа підтримки потрібно точно знати, що саме Ви хочете отримати від стажування. Оскільки я брала участь у програмі для адміністративних співробітників, то я, як керівник Міжнародного офісу Факультету соціології і права, точно знала які питання мене цікавлять, і знала, що вони знайшли відображення у програмі Університету Масарика для працівників Міжнародних офісів MUST Week. Таким чином, мій запит для отримання листа підтримки був максимально конкретним і відображав бажання взяти участь у цьому конкретному заході.

Після отримання позитивного рішення з боку конкурсної комісії КПІ імені Ігоря Сікорського пройшло декілька місяців поки надійшла відповідь від приймаючої сторони. Відразу потрібно зазначити, що проходження внутрішнього конкурсу не є гарантією потрапляння до програми Еразмус+.

Після цього необхідно було заповнити онлайн реєстрацію, яка також передбачала написання мотиваційного листа, опису програми стажування та виконання інших стандартних дій.  Окремої уваги вимагають бронювання квитків та вибір виду транспорту, а також бронювання готелю. Проте, варто відзначити, що координатор приймаючої сторони пропонує ріні варіанти, що задовольнять навіть дуже вимогливих кандидатів, також вони відповідають на запитання, хоча інколи такої відповіді доводиться чекати певний час.

Програма стажування видалась мені достатньо адекватною, відчувалось, що Університет Масарика проводить такі заходи не перший раз. Якщо Ви потрапите на MUST WEEK (а цей захід має окремі програми не тільки для працівників міжнародних відділів, але й для працівників бібліотек, працівників офісів, що допомагають людям з обмеженими можливостями та інші напрямки), то готуйтеся до роботи у режимі від 9.00 до 18.00, хоча програма складена таким чином, щоб заходи з різним рівнем напруженості та формальності чергувалися, і також передбачені ланчі, великий обід та перерви.

Перший день стажування складався з презентації Університету та Чеської республіки з її культурним різноманіттям. Протягом дня також була організована екскурсія містом Брно, а також вітальна вечеря в одному з ресторанів у центрі міста. В цей же перший день учасники мали змогу отримати стипендію та компенсацію витрат на подорож. Зауважу, що дана компенсація видається у готівковому вигляді.

Другий день стажування був найскладнішим і найцікавішим у програмі, оскільки протягом дня відбувались зустрічі-знайомства з колегами, що також приїхали на стажування з різних куточків світу у форматі 5 хвилинної презентації з кожним з учасників (в форматі speed-dating).

Загалом, протягом тижня кожен день був достатньо насиченим і, в середньому, складався з 3-4 повноцінних майстер класів, тривалістю від 1 до 2 годин. Ось приклади деяких з них:

Erasmus+ partner countries mobility project, How to motivate students to study abroad, IT support in the international office, MU international marketing.

Тиждень стажування проминув дуже швидко і залишив приємні враження. Всього на стажуванні перебувало одночасно приблизно 40 осіб з різних куточків світу, навіть з дуже екзотичних, спілкування відбувалось англійською мовою.

Таким чином, під час проекту я близько ознайомилась з процедурою мобільності за програмою Еразмус+  і тепер в своїй роботі можу краще консультувати співробітників нашого факультету, я отримала досвід і корисні поради щодо інших аспектів роботи Міжнародного офісу, я отримала контакти відповідальних осіб з різних університетів і використаю їх для розширення міжнародних зв’язків нашого факультету, в тому числі для розширення географії кредитної мобільності наших студентів, також підписано договір про співпрацю з університетом Чилі.


2016-2017 Світлана Ліповська, ФСП, магістр

Мені пощастило поїхати на один семестр на навчання в магістратурі до Чехії в Університет Масарика, що розташований в мальовничому місті Брно і є одним із кращих університетів Європи. Я стала учасником програми Еразмус+ і виграла європейську стипендію, чим дуже пишаюсь.

Я навчалась в одному із центральних корпусів, який розташований в самому серці міста. Проживала в одному із гуртожитків університету і з легкістю добиралась до будь-якої точки міста. Брно надзвичайно комфортне і затишне для життя. Тут є все, що потрібно сучасній людині, а студенту й поготів.

Процес навчання проходив у просторих аудиторіях, які облаштовані усією потрібною технікою та є зручними для проведення лекцій та семінарів. Лекції для студентів програми Еразмус+ проводять окремо на англійській мові, тобто в одному приміщенні я часто зустрічала одних і тих же людей. Але ніхто ніколи не робив різниці між студентами на постійній основі та студентами Еразмус+. Кожен студент сам вирішує, який саме курс та в якому році навчання йому відвідувати, що є, я вважаю, дуже зручно, адже ти сам програмуєш свій курс і напрям навчання.

Для підготовки домашнього завдання найзручніше було готуватись в бібліотеці, адже вона дуже комфортна, простора і має усі потрібні гаджети для навчання. У кожного студента є свій персональний електронний кабінет з доступом до оцінок та коментарів від викладачів. В мене була спеціальна перепустка для входу в університет, для можливості роботи в бібліотеці, друку матеріалів, для купівлі обідів, а також звичайний студентський квиток. Тобто все в одній картці, що дуже зручно.

До усіх семінарів та лекцій потрібно було ретельно готуватись. Адже для лекцій я читала багато англомовної літератури, щоб бути готовою до питань від викладача, а на кожний семінар писала есе та різного роду роботи. Всю інформацію можна було легко знайти, а викладачі були відкритими до спілкування і завжди давали цінні поради.

Координатори програми Еразмус+ провели колосальну роботу для організації нашого приїзду, для безпосереднього введення нас в курс справи та ознайомлення з системою, а також залишались з нами на зв’язку протягом всього навчання.

Еразмус-тім попіклувались і про наше дозвілля: організація поїздок в інші країни, вечірки, програми лояльності для іноземних студентів в різних закладах, цікаві заходи щодо презентації своєї країни.

Ці 6 місяців для мене по-справжньому були чарівними. Мій величезний страх напередодні абсолютно не дорівнював безмежному щастю наприкінці. Знайомство з процесом навчання, досвід, покращення рівня англійської мови, вивчення чеської, як ще один плюс до мого бекграунду, нові друзі, з якими, я впевнена, ми будемо завжди дружити, подорожі у різні країни, вечірки, побачення. Загалом, я найщасливіша, бо прожила 6 місяців в чудовому місті, з прекрасними людьми, а найголовніше я написала магістерську дисертацію і успішно її захистила в Україні.

Хочу висловити велику подяку КПІ ім. Ігоря Сікорського та Відділу академічної мобільності студентів університету, що надали можливість здобути безцінний досвід навчання закордоном.

Університет Масарика2021-06-24T02:48:02+03:00

Ризький технічний університет

2021-06-24T02:48:29+03:00

Ризький технічний університет

2015-2016 Євген Володимирович Вербицький, ФЕЛ, доцент


2015-2016 Євген Володимирович Вербицький, ФЕЛ, доцент

Звіт про відрядження до Ризького технічного університету в рамках програми Erasmus+ доцента Вербицького Євгена Володимировича.

Мета відрядження полягала у налагоджені стосунків з факультетом енергетики та електротехніки (Faculty of Power and Electrical Engeneering) Ризького технічного університету. Ризький технічний університет найстаріший вуз Латвії, який налічує 9 факультетів яких пропонує повний спектр інженерних спеціальностей для понад 14500 студентів. Факультет енергетики та електротехніки було засновано у 1958 р. До його складу входить три дослідницьких інститути:

Institute of Power Engineering, Institute of Industrial Electronics and Electrical Engineering, Institute of Environmental Protection and Heating Systems.

Факультет пропонує навчання за програмами бакалаврів, магістрів та спеціалістів за відповідними спеціальностями. Протягом візиту було презентовано наукові здобутки кафедри промислової електроніки, проведено екскурсію по науковим лабораторіям та зроблено доповідь на IEEE конференції 3rd Workshop on Advances in Information, Electronic and Electrical Engineering. Протягом візиту була налогоджена наукова співпраця з професором Іллею Галкіним. Візит було організовано завдяки підтримці відділів мобільності НТУУ «КПІ» та Ризького технічного університету.

Ризький технічний університет2021-06-24T02:48:29+03:00

Вільнюський технічний університет імені Гедимінаса

2021-06-24T02:49:17+03:00

Вільнюський технічний університет імені Гедимінаса

2016-2017 Анна Генадіївна Кисельова, ІПСА, доцент


2016-2017 Анна Генадіївна Кисельова, ІПСА, доцент

Завдяки програмі Erasmus+ у викладачів та адміністративного персоналу КПІ ім. Ігоря Сікорського є чудова можливість пройти стажування в університетах Європи.

У листопаді 2016 року проходила стажування в Вільнюському технічному університеті імені Гедімінаса – державна вища школа, друга в Литві за розміром і науковим рівнем після Вільнюського університету. Це один з найбільших закладів вищої освіти в Литві, який прагне зайняти лідируючі позиції серед країн Балтії в сфері інженерно-технічної освіти, а також в області наукових досліджень.

Вільнюський технічний університет ім. Гедимінаса має таку структуру: 10 факультетів; 12 науково-дослідних інститутів, 31 науково-дослідних лабораторій, 5 науково-дослідних центрів. В університеті працює понад 1000 академічних співробітників і навчається понад 11,000 студентів по 100 навчальним програм на основі трьох ступенів освіти: бакалавр, магістр і докторант; 16 програм викладаються англійською мовою.

Під час стажування співпрацювала з проф. Аrturas Kaklauskas, який працює заступником директора інституту інформаційних технологій, а так же завідувачем кафедри економічного обґрунтування та управління будівництвом.

Була зроблена презентація про КПІ ім. Ігоря Сікорського, кафедру системного проектування, інститут прикладного та системного аналізу, а також про дослідження, які ведуться на кафедрі. Студентам VGTU був прочитаний курс лекцій про обробку даних, одержуваних від датчиків і прийняття рішень в середовищі SmartGrid.

В ході візиту було отримано досвід по організації і проведенню навчального процесу в європейському університеті, який в подальшому буде впроваджуватися в курсах моїх лекцій. Також під час стажування була зроблена доповідь на міжнародній конференції «The 4th Workshop on AIEEE’17, Vilnius, Lithuania».

Сподіваюся, що надалі наше співробітництво продовжиться як в рамках Erasmus +, так і в рамках нових міжнародних проектів. Особливу подяку хочу висловити відділу академічної мобільності КПІ ім. Ігоря Сікорського за допомогу у всіх організаційних питаннях.

Вільнюський технічний університет імені Гедимінаса2021-06-24T02:49:17+03:00

Варшавський університет екології та управління

2021-06-24T02:49:41+03:00

Варшавський університет екології та управління

2016-2017 асистент Юлія Валентинівна Чернецька та професор Сергій Петрович Денисюк, ІЕЕ


Стажування за проектом кредитної мобільності Еразмус+ у Варшавському університеті екології та управління

З 15 по 19 травня 2017 року викладачі Інституту енергозбереження та енергоменеджменту (ІЕЕ) проходили стажування за проектом кредитної мобільності Еразмус+ у Варшавському університеті екології та управління. Стажування було організовано у форматі “Staff Week”, тобто тижня підвищення кваліфікації працівників, і передбачало обмін досвідом польських колег із представниками університетів-партнерів з України, Сербії, Вірменії та Косово. Презентаційні матеріали ІЕЕ КПІ ім. Ігоря Сікорського, що були представлені у Варшаві, доступні за посиланням.

Згідно програми стажування учасниками обговорювалося широке коло питань, серед яких система освіти у Польщі та її реформування, розроблення навчальних планів і програм відповідно до законодавчих та ринкових вимог, внутрішні й зовнішні інструменти гарантування якості університетської освіти, підготовка англомовних програм навчання, організація академічної мобільності студентів.

Під час зустрічей з проректором університету пані Юстиною Клус та деканом Факультету інжинірингу та менеджменту паном Яном Сетнером обговорювалися можливі напрямки подальшої співпраці ІЕЕ КПІ ім. Ігоря Сікорського та Варшавського університету екології та управління в освітній та науковій сферах.

Можливості співпраці ІЕЕ та ВНЗ Польщі розглядалися і під час зустрічі із заступником директора Національного (Республіки Польща) офісу програми ЄС Еразмус+, представником Фонду розвитку системи освіти (FRSE) Беатою Скібінська. В рамках стажування за програмою Еразмус+ директор ІЕЕ професор Денисюк С.П. провів для студентів Варшавського університету екології та управління лекційні заняття за темами: «Сталий розвиток та рух до зеленої економіки», «Всебічний та стійкий промисловий розвиток як основа для процвітання та успіху», «Стійкий розвиток для всіх. Інтелектуальна, зелена, цифрова енергетика», «Структурні зміни та технологічна трансформація української промисловості». Лекції відвідали іноземні студенти, що проходять навчання за англомовною програмою викладання.

Усі учасники тижня підвищення кваліфікації Еразмус+ у Варшавському університеті екології та управління отримали сертифікати.                       

Крім робочих зустрічей та лекційних занять програма стажування передбачала спільне відвідування історичних та культурних пам’яток Варшави: Старого міста, Королівського замку, Вілянівського палацу, Парку Лазєнковського. Тож Еразмус+ дає можливість не лише підвищити свій професійний рівень, отримати нові навички комунікацій на міжнародному рівні, знайти партнерів для довгострокової співпраці, а ще й познайомитися з культурою інших європейських країн.

Posted 20/05/2017

http://io.iee.kpi.ua/news/

© 2017 IEE International Office

io@iee.kpi.ua

Варшавський університет екології та управління2021-06-24T02:49:41+03:00

Вроцлавський університет технологій

2021-06-24T02:50:05+03:00

Вроцлавський університет технологій

2016-2017 Катерина Сергіївна Осипенко, ФЕЛ, доцент

2015-2016 Олександр Федорович Бондаренко, ФЕЛ, доцент


2016-2017 Катерина Сергіївна Осипенко, ФЕЛ, доцент

Період стажування: 18 – 25 березня 2017 року

Відрядження здійснювалося в рамках європейської програми мобільності “Erasmus + KA107” згідно з угодою між КПІ ім. Ігоря Сікорського і Вроцлавським університетом технологій.

Мета відрядження полягала у налагодженні контактів, обговоренні програми подвійного диплому, а також ознайомленні з діяльністю кафедр електроенергетики та електричних машин, приводів та вимірювань факультету електротехніки Вроцлавського університету технологій.

Про місто Вроцлав

Вроцлав є одним з найстаріших міст у Польщі. До 1945 року – німецьке місто Бреслау. Вроцлав розташований поблизу кордону з Чехією, у центрі Сілезької низовини, є містом 12 островів і 117 мостів. У 2016 році місто було культурною столицею Європи.

Це місто, в якому гідами є гноми, кількість яких постійно зростає (у 2014 році становить понад 300)! У Вроцлаві їх можна зустріти усюди. Я не знала, чи дивитися на прегарні кам’яниці, що оточують Старий Ринок, чи видивлятися у пошуках іншого гнома, який ховається за ліхтарем чи біля сходів кав’ярні. А ще зачарував Острів Тумський, з історичними костельними будівлями, унікальна бібліотека, Університет з неповторним бароковим інтер’єром Залу Леопольдіна.

Панорама центра міста

Зала Леопольдіна

Про Вроцлавський університет технологій

Вроцлавський університет технологій або Вроцлавська політехніка є державною установою, яка була заснована у 1945 році. Але університет може похвалитися 160-річною академічною історією, успадкованою від Львівського Університету Технологій та Вищої Технічної школи Бреслау. Наразі Вроцлавський університет технологій входить в трійку найкращих технічних університетів Польщі.

Дослідження в університеті виходять за рамки техніки і поєднують технічні науки з математикою, природознавчими науками, економікою та мистецтвом. Університет постійно шукає можливостей комерціалізації результатів наукових досліджень. Вроцлавська політехніка співпрацює з провідними підприємствами регіону – IBM, Nokia, Siemens, Networks, Volvo, Google, Whirpool, MAN, Toshiba.

Кампус Вроцлавської політехніки

Інфраструктура Вроцлавської політехніки налічує близько 300 будівель. Студенти можуть безперешкодно користуватися бібліотекою і комп’ютерними лабораторіями. Також в університеті функціонують студентські організації та активно працюють спортивні клуби.

Сучасну технологічну освіту на 12 факультетах здобувають понад 35 000 студентів.

Про факультет електротехніки

Факультет електротехніки був заснований у 1945 році. У 2016 році він був визнаний Міністерством науки і вищої освіти кращим факультетом електротехніки в Польщі.

Корпус факультету електротехніки

Факультет складається з трьох кафедр: кафедри основ електротехніки, кафедри електроенергетики та кафедри електричних машин, приводів та вимірювань. Факультет пропонує навчання на бакалаврських, магістерських програмах і в аспірантурі. Навчання проводиться за трьома основними напрямками: електротехніка, автоматизація, робототехніка та мехатроніка.

Також факультет приймає на навчання іноземних студентів за програмами магістерського подвійного диплому за напрямками відновлюваних енергетичних систем та керування в електротехніці.

 Про кафедру електроенергетики та кафедру електричних машин, приводів та вимірювань

Згідно з програмою мого перебування у Вроцлавському університеті я мала зустрітися з завідувачем кафедри електроенергетики Яном Іжиковським. Вважаю, що мені пощастило познайомитися ввічливою людиною та кваліфікованим спеціалістом. Коло наукових інтересів професора Іжиковського включає моделювання перехідних процесів у енергетичних системах, системи цифрового захисту в енергетиці, а також цифрові алгоритми вимірювання для систем захисту.

Професор Іжиковський та професор Россоловський

Також я мала нагоду зустрітися з давніми друзями кафедри промислової електроніки – професором Євгеніушем Россоловським, який наразі є головою відділення силових систем контролю та захисту, а також із заступником декана по роботі зі студентами – доктором Лєшиком Павлачеком.

Під час перебування на кафедрах електроенергетики та електричних машин, приводів та вимірювань мене ознайомили з лабораторною базою. Університетські лабораторії оснащені новітньою технікою.

Зокрема, мені випала честь відвідати лабораторію кафедри електричних машин, приводів та вимірювань та на власні очі побачити сучасне обладнання, яке студенти використовують у реальних проектах, які виконуються для нагальних потреб промисловості.

Лабораторний стенд лабораторії електричних машин

Також, мені вдалося поспілкуватися з заступником декана з міжнародних зв’язків Робертом Лісом з приводу підписання угоди про подвійний диплом між факультетом електротехніки Вроцлавського університету та факультетом електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського.

7

Заступник декана з міжнародних зв’язків Роберт Ліс

Тон бесіди свідчив про майбутню плідну співпрацю у цьому напрямку.

Вгору


2015-2016 Олександр Федорович Бондаренко, ФЕЛ, доцент

Відгук щодо участі в програмі академічного обміну «Erasmus+» к.т.н., доцента каф. промислової електроніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Олександра Бондаренка

  

Можливість відвідати Вроцлавський університет науки і технології (Wroclaw University of Science and Technology) випала двічі. Перший раз – в квітні 2016 року (training mobility), другий – в травні 2017 року (teaching mobility). Перебування у Вроцлаві в обох випадках тривало тиждень. Метою участі в програмі була інтенсифікація співробітництва між «КПІ» та «WUST», а також ознайомлення студентів та викладачів «WUST» із дослідженнями та розробками науковців та викладачів «КПІ» в таких галузях як енергетика, електротехніка та електроніка. Безпосередня взаємодія відбувалась із очільником групи управління та захисту енергетичних систем (Power System Control and Protection Division) Eugeniusz Rosołowski, завідувачем кафедри електроенергетики Department of Electrical Power Engineering Jan Iżykowski, її співробітниками та студентами. Слід зазначити, що прийом був влаштований дуже теплий. Колектив кафедри проявив щире зацікавлення як щодо представленої офіційної інформації з наукових питань та питань викладацької діяльності, так і щодо особистих розповідей про Україну, Київ та «КПІ». Співробітники кафедри охоче поділилися інформацією про свою наукову діяльність та влаштували ознайомлення з лабораторіями. Також за ініціативи молодих викладачів кафедри були організовані змістовні екскурсії містом. Результатами академічного обміну стали взаємна участь в наукових конференціях (IEPS-2016, Kyiv http://ieps.kpi.ua/ та EPNet-2016, Szklarska Poręba http://epnet2016.pwr.edu.pl/), проект договору про подвійний диплом, домовленості про здійснення спільних наукових проектів. Нижче представлено кілька світлин, що ілюструють перебування у Вроцлаві.

  

Кампус

  

  

  

Лабораторії

Вроцлавський університет технологій2021-06-24T02:50:05+03:00

Жешувський політехнічний університет

2021-06-24T02:50:36+03:00

Жешувський політехнічний університет

2015-2016 Ілона Бочкарьова, ІЕЕ, магістр

2016-2017 Людмила Дядюша, ІЕЕ, магістр

2016-2017 професор Оксана Олексіївна Вовк, ІЕЕ та старший викладач Ганна Володимирівна Сарибога, ФАКС


2015-2016 Ілона Бочкарьова, ІЕЕ, магістр

Як поїхати на навчання у Європейські університети за програмою  Еразмус+ , кредитна мобільність

Ілона Бочкарьова, Жешув

Почніть пошук проекту з мови, якою ви хочете навчатися та країни, до якої хотіли б завітати. Мовний аспект є дуже важливим, оскільки ви опинитесь в новій країні, з іншою культурою та звичаями, без підтримки. Тому для висловлення власних потреб вам знадобиться знання мови на досить високому рівні.

Щодо вибору університету потрібно порівняти факультет, на якому навчаєтесь в КПІ ім. Ігоря Сікорського, а також свою спеціальність із запропонованими відділом академічної мобільності програмами обміну студентами. Якщо ця інформація співпадає, сміливо можете подавати документи на участь у конкурсі. Навчальні дисципліни слід підбирати за кількістю кредитів у навчальному плані (не менше 25 ЕСТS на один навчальний семестр), також пріоритетним критерієм є ваша зацікавленість у вивченні вибраного предмету.

Перелік документів повинен складатися з плану навчання (Learning Agreement) із зазначенням дисциплін/курсів, обсягу навчальної роботи /ECTS/, заяви-анкети на участь у конкурсі з проставленим середнім балом, копії навчальної картки, завіреної в деканаті свого факультету/інституту, а також наявність наукових статей, участь у конференціях, олімпіадах і т.д.

Після проходження конкурсу в КПІ, перед від’їздом, ви маєте зайнятися оформленням документів на візу, також слід дізнатися інформацію про місто, в якому будете навчатися, гуртожиток, де будете жити, і такі дрібниці, як стартовий пакет на телефон, маршрут, транспортний засіб, яким будете їхати до місця призначення. Наприклад, мені, після зарахування до приймаючого університету, надали координати дівчини, яка там навчається, і вже безпосередньо я листувалась поштою з нею на рахунок питань, які мене цікавили.

Проживання в гуртожитку було для мене задоволенням, оскільки спілкування зі студентами інших країн (Іспанія, Португалія, Бельгія, Туреччина) проходило легко, весело й невимушено. Дуже цікаво щодня спостерігати за культурою, звичками, манерами людей інших національностей. Польські студенти, з якими я навчалась в одній групі, допомагали у розв’язанні різних завдань, ділились конспектами лекцій, пояснювали практичні заняття.

Відділ Жешувської Політехніки, який займається перебуванням та навчанням іноземних студентів в Жешуві (а саме відділ програми ERASMUS), організовував культурну програму навчання: Welcome days (1-й день – знайомство з ВНЗ, презентації студентів та організаторів, приємні подарунки, та обід; 2-й день – подорож до Соляної шахти у Величці); організація подорожі до Соліна озера, барбекю у Безмехові; подорож до Ланьцутського замку; конкурс на кращу презентацію своєї країни; барбекю на території студмістечка разом з польськими студентами.

Участь у даній програмі дає  величезний досвід у сфері навчання, подальшої праці та життя в цілому. Можливість знайомства з новою країною, її культурою, звичаями надає незаперечні переваги. Отримані знання в подальшому ви будете застосовувати у навчальній діяльності, зможете порівняти методи викладання у ВНЗ Європи та України.

Беріть участь у конкурсі,  при бажанні та наполегливості ви зможете підкорити будь-яку вершину!


2016-2017 Людмила Дядюша, ІЕЕ, магістр

Пишу цей відгук, їдучи в інтерсіті Київ – Перемишль, дивлюсь в вікно і згадую свої студентські будні в  Жешувському політехнічному університеті, саме цей потяг привіз мене 22 лютого 2017 року в Польщу – країну, яка залишила найприємніші враження в моєму серці.

Я неймовірно вдячна своїй кафедрі інженерної екології ІЕЕ (за знання та вміння вчитись) та відділу академічної мобільності студентів КПІ (за їхню роботу, за прозорість конкурсу, за постійну допомогу   та підтримку під час навчання).

Коли я тільки почула про програму мобільності студентів, я зрозуміла, що через багато  років я буду жалкувати більше, про те, що не зробила, чим про те, що зробила. І віднесла пакет документів до відділу мобільності, я отримала грант не з першого разу, але я вірила, і врешті пройшла конкурс. Так що, впіймала попутній вітер і відплила подалі від тихої гавані та моєї зони комфорту, відкрила нову сторінку свого життя, почавши досліджувати, мріяти та відкривати нове.  Я не помилилась.

Справжня суть будь-якої подорожі, не в відкритті нових горизонтів, а в знайомстві з новими людьми. Почну спочатку, приїхавши до Жешуву, перша з ким я познайомилась була моя сусідка з Іспанії Паула.

   

Ми прожили разом пів року, і я з впевненістю можу сказати, що буду продовжувати з нею спілкування все своє життя. Пізніше я познайомилась зі  студентами програми Еразмус, кожен з них абсолютно відрізняється від іншого, кожен з них абсолютна індивідуальність, і кожен з них навчив мене чомусь новому.

Я зустріла справжніх друзів, ми разом подорожували з дівчатками з Туреччини і Іспанії, одного разу о півночі  ми вирішили  кудись поїхати, і вже в 7 ранку ми їхали на зустріч новим враженням, я знайшла своїх людей.

     

Програма Еразмус –  це не тільки програма, яка надає шанс ознайомитись з європейським навчанням, але й шанс побачити світ.

   

Ми мали змогу відпочивати, подорожувати, надихатися і насолоджуватися країнами та культурою різних народів з моєю одногрупницею Анною Онищенко, яка навчалася за програмою Еразмус+ в Нідерландах (Університет м. Гронінген).

   

   

Я винайшла свій рецепт щастя : вчишся два місяці майже без вихідних, кожен день думаєш про ціль і і врешті отримуєш результат, а після влаштовуєш собі вихідний і разом з друзями відкриваєш для себе нові місця. Дні без турбот в яскравих містах – щастя!

   

Стосовно  навчання, в мене залишились тільки нереально круті спогади. З першого дня нас зустріли на вищому рівні, перші дні були пізнавальними, ми мали лише екскурсії і час на знайомство.

Потім почалися змістовні  лекції, цікаві практичні заняття, корисні консультації та мої найулюбленіші лабораторні заняття.

   

   

Ти ще думаєш, чи брати участь в конкурсі програми кредитної мобільності Еразмус+? )))))))


2016-2017 професор Оксана Олексіївна Вовк, ІЕЕ та старший викладач Ганна Володимирівна Сарибога, ФАКС

Wizyta naukowców z Ukrainy

15-05-2017 r., red: Artur Polakiewicz

Od 8 do 12 maja br. na naszej uczelni przebywały profesor Oksana Vovk oraz profesor Hanna Saryboha z Narodowego Technicznego Uniwersytetu Politechniki Kijowskiej.

W trakcie pobytu goście z Ukrainy mieli okazję spotkać grono naukowców z Wydziału Budowy Maszyn i Lotnictwa oraz Wydziału Budownictwa, Inżynierii Środowiska i Architektury PRz, porozmawiać na temat wspólnych zainteresowań naukowych oraz perspektyw dalszej współpracy międzyuczelnianej. 9 maja na WBMiL odbyło się seminarium naukowe, które poprowadziła profesor Hanna Saryboha.

Panie profesor wygłosiły serię wykładów, m.in.: Key concepts of industrial ecologyEnvironmental performances and metrics oraz Innovative airspace technologies application for environmental monitoring. Spotkały się m.in. z prorektor ds. współpracy międzynarodowej prof. dr. hab. Grzegorzem Ostaszem oraz dziekanem WBMiL prof. dr. hab. inż. Jarosławem Sępem.

Wizyta odbyła się w ramach programu Erasmus+ z krajami partnerskimi (projekt: 2016-1-PL01-KA107-023712).

1 2 3

4 5 6

Опубліковано на сайті Жешувського політехнічного університету:
Жешувський політехнічний університет2021-06-24T02:50:36+03:00

Університет Миколи Коперника в Торуні

2021-06-24T02:54:19+03:00

2015-2016 та 2016-2017 Григорій Череда, ІПСА, магістр

Презентація PDF

Університет Миколи Коперника в Торуні2021-06-24T02:54:19+03:00
Go to Top