Університет Люксембургу
2016/2017 – Ірина Олегівна Суходуб, ІЕЕ, доцент
2016/2017 – Сергій Миколайович Шукаєв, ММІ, професор
2016/2017 – Оксана Шмендель, працівник відділу академічної мобільності
2016/2017 – Тищенко Микола Андрійович, ФЛ, викладач
2017/2018 – Вірослава Цимбал, РТФ, бакалавр
2016/2017 – Михайло Кольцов, ІЕЕ, магістр, University of Luxembourg International Summer School (ULISS)
Люксембург. Тисячу років тому ця держава почалася з одного перехрестя торгових шляхів і замка поруч із ним – і якщо замок минулих століть не пережив, то торгові і економічні зв’язки Люксембургу наразі зробили його однією з найбільш успішних держав світу. Всі найбільші банки світу мають тут свої представництва, через нього після Другої Світової США наповнювали Європу доларами за Планом Маршалла, до нього ж зараз, після Брексіту, переводять свої офіси фінансисти лондонського Сіті…
І при цьому традиційно люксембуржці відправляли своїх дітей на навчання в сусідні (французькі, німецькі, бельгійські, британські і т.д.) ВНЗ, так що перший університет в Люксембурзі був відкритий лише в 2003 році – і відразу почав стрімко лізти вгору в глобальних рейтингах. Скажімо, в минулому році він був 193-м в World University Rankings і 11-м в Young University Rankings – що дуже круто.
Університет Люксембургу розглядає себе не стільки як національний люксембурзький виш, скільки як виш європейський, якщо не глобальний. Через це він робить ставку на іноземних студентів (зараз їх в ньому 55%), в тому числі з-за меж Євросоюзу. А для того, щоб більш познайомити якомога більшу кількість студентів зі своїм вишем – була заснована Літня школа, або ULISS (University of Luxembourg International Summer School).
Літня школа – це:
– Три тижні проживання в хостелі в центрі Люксембургу;
– Лекції з лінгвістики, економіки, політики та історії Люксембургу та Євросоюзу;
– Тур Бельгією (Брюгге і Брюссель), поїздки до Вьяндену, Ештернаху, Шенгену (Люксембург) та Тріру (Німеччина);
– Достатня кількість вільного часу в центрі Європи, який всі використовували по-різному, але із задоволенням)
– Спілкування з молоддю з усього світу – в нашій групі були студенти з України, Росії, Китаю, Японії, США, Канади та Індії;
– Досвід трьох тижнів життя в одному з найбільш благополучних, облаштованих та красивих міст на нашій планеті.
Сукупна вартість – 490 євро для студентів партнерських вузів, в тому числі КПІ. Ця сума ажніяк не покриває витрат приймаючої сторони та є досить символічною – як показали наші студентські розрахунки за чашкою кави.
За ці три тижні дуже сильно змінився. Я бачив, як живуть люди в самому серці Європи – як працюють, вчаться, сперечаються і радіють європейці. Сподіваюся, що зрозумів, що у нас з ними спільне і в чому ми різні. Я примірив, хоча б ненадовго, їх паттерни мислення. Я сперечався про історію Бенілюксу з Пітом, куратором нашої групи – і тільки після повернення дізнався, що він є автором серйозних книг на цю тему) Я обговорював історію Балкан з китайцем і радянські масові забудови – з японцем. Тепер я розумію більше та бачу далі, ніж перед від’їздом.
Спасибі відділу академічної мобільності за таку можливість. Спасибі Університету Люксембургу і його департаменту міжнародних відносин за ідею влаштування літньої школи і турботу, з якою вона була організована.
Спасибі Люксембургу за те, що він взагалі є)
Luxembourg. This land took its beginning from one crossroad and one castle nearby more than a thousand years ago. The castle was destroyed long ago, but economic and financial crossroads survived, spread and, finally, created the modern prosperity of Luxembourg. All major banks have their offices here, in times of Marshall Plan here was the main hub of American money in Europe, nowadays (after Brexit) bankers of London City are moving their offices here…
At the same time, Luxembourgians had been sending their children to neighbour`s universities traditionally – to France, Germany, Belgium, etc. As the result – the first university was founded here only in 2003, but its rates rose significantly, till #193 in the World University Rankings and #11 in the Young University Rankings, which is really noteworthy.
The University of Luxembourg is more a global university than a national one. Therefore, it stakes on foreign students (55% at the moment), including people from outside the borders of the European Union. To introduce the university to as many students as possible the Summer School (ULISS, University of Luxembourg International Summer School) was founded.
So, Summer School means:
- Accommodation in a hostel in the historical centre of Luxembourg for three weeks;
- Lectures on linguistics, economy, politics and history of Luxembourg and EU;
- Tour of Belgium (Brugge, Brussels), trips to Vianden, Echternach, Schengen (Luxembourg) and Trier (Germany);
- A lot of enjoyable free time in beautiful surroundings;
- Communication with youth from all over the world – our group included students from China, Japan, USA, Canada, India, Russia and Ukraine;
- A three-week experience of living in one of the most flourishing cities in the Europe (our Chinese ladies have created some proofs, https://www.dropbox.com/s/97o4ke8zroduywi/ULISS%20Part%201.mov?dl=0 and https://www.dropbox.com/s/kbtbsdiga3kz6q3/ULISS%20Part%202.mov?dl=0).
The total cost is 490€ for students from partner universities (to which KPI belongs). That amount of money can hardly cover the expenses of the University of Luxembourg as a host party, as we have calculated during one of the breakfasts.
A lot of changes happened to me during that three weeks. I have seen how people live in the very heart of Europe – how they work, study, argue, rejoice. I hope, I`ve understood the differences and commons between us. I have tried on myself their patterns of thinking, although not for a long time. I argued about the history of Europe with our curator Pit – and only after returning I have found that he is an author of a fundamental book on this subject:) I`ve discussed a history of the Balkans with a guy from China and Soviet mass building programmes with a guy from Japan. Now my horizons are expanded considerably.
Thanks to the Academic Mobility Office for this opportunity. Thanks to the University of Luxembourg and its International Relations Office bringing the idea of summer school into life with both care and professionality.
Thanks to Luxembourg for the very fact of its existence)
2016/2017 – Ірина Олегівна Суходуб, ІЕЕ, доцент
В рамках програми Erasmus + у викладачів та адміністративного персоналу КПІ ім. Ігоря Сікорського є можливість пройти стажування в університетах Європи. Інформацію по відкритим конкурсам постійно оновлюють на сайті відділу академічної мобільності. При подачі на конкурс бажано мати лист від приймаючої сторони, це дає додаткові бали. Що ж робити, якщо таких контактів немає?
Я спробувала написати листа професорам зі схожими науковими інтересами або представникам кафедр, що випускають студентів зі схожими спеціальностями. Зрозуміло, що ви не отримаєте в 100 відсотках випадків позитивний результат. У моєму випадку я отримала лист-запрошення від професора з Університету Люксембурга. Перед поїздкою ми склали план стажування, запланували зустрічі з іншими професорами для обговорення питань можливих сфер і напрямків співробітництва.
Під час стажування я змогла відвідати лекції з тепломасообміну і енергоефективності будівель, які мені дуже сподобалися своєю практичною спрямованістю. Також змогла поспілкуватися з магістрами та аспірантами про особливості навчання в Університеті Люксембурга. Враження про мобільність найпозитивніші. Сподіваюся, що студенти енергетичних спеціальностей зможуть також взяти участь в проектах академічної мобільності з університетом.
2016/2017 – Сергій Миколайович Шукаєв, ММІ, професор
Період стажування: 21 – 27 травня 2017 року
Відрядження здійснювалося в рамках європейської програми мобільності “Erasmus + KA107” згідно з угодою між КПІ ім. Ігоря Сікорського і Люксембурзьким університетом.
Мета відрядження полягала у налагодженні контактів і ознайомленні з діяльністю механіко-машинобудівного підрозділу Університету міста Люксембург та діяльністю Офісу міжнародних зв’язків цього ж університету.
Про країну Люксембург
Люксембург в перекладі з німецької означає маленьке місто. Велике Герцогство Люксембург, така офіційна назва країни, дійсно займає незначну територію. Загальна площа країни становить 2586 квадратних кілометра, що у 232 рази менше за територію України. Правду кажучи, не завжди вона була такою малою, в результаті історичних катаклізмів частина території відійшла до Франції (1659 р.), Пруссії (1815 р.) та Бельгії (1839 р.). У 1839 році Люксембург розділився: західні регіони відійшли до Бельгії, а решта території залишилася під владою Нідерландів. Тоді ж Герцогству було надано право самоврядування. Від цього року люксембуржці і рахують незалежність своєї держави. У 1867 року Люксембург набув статусу «вічно нейтральної держави», згідно з рішенням Лондонської конференції, в якій брали участь Росія, Велика Британія, Франція та Пруссія. Та це не допомогло. І в першу світову війну і другу Люксембург був окупований Німеччиною. Тому у 1949 році Люксембург покінчив із своїм нейтральним статусом і вступив до НАТО.
В країні проживає 576000 мешканців (з них 46,7% іноземців), це як два райони міста Києва (Голосіївський і Святошинський). І тим не менше сучасний Люксембург є однією із найзаможніших країн Заходу з високорозвиненою економікою. За даними Міжнародного валютного фонду Люксембург у 2016 році посідав перше місце у світі за номінальним внутрішнім валовим продуктом на душу населення, який склав 103199 доларів США. Для прикладу, за цими ж даними Україна займає 131 місце з 2194 доларів США на одного мешканця.
Своїм досягненням Люксембург завдячує розумній стратегії розвитку держави. Будучи у 80-х роках минулого сторіччя переважно сільськогосподарською країною з розвинутими секторами гірничодобувної промисловості та чорної металургії, Люксембург зміг стати провідним фінансовим центром світу. При цьому традиційні напрями промисловості були збережені. Наприклад, за виробництвом сталі на душу населення країна посідає перше місце у світі. Останню домну загасили 1997 p., і нині сталь виплавляють в електропечах.
Люксембург має аж три офіційні мови: люксембурзьку, німецьку і французьку. Крім того, пересічний люксембуржець вільно володіє англійською, в чому мав можливість переконатися особисто. Таке унікальне багатомовне середовище, географічне розташування роблять Люксембург серцем Європи.
Про місто Люксембург
Люксембург маючи понад тисячолітню історію (місто засновано у 963 році) виглядає дуже сучасно. Під час мого перебування в Люксембурзі мене дратувало декілька речей, по-перше, це велосипедисти, які весь час вискакують із-за спини і дуже нервуються через те, що ти йдеш по їх доріжці; по-друге, це те, що весь Люксембург є суцільним будівельним майданчиком, в якій бік не підеш всюди крани, трактори та інша будівельна техніка.
м. Люксембург, Філармонія і будівництво залізничної колії,
яка буде з’єднувати аеропорт з центром міста
При цьому хочу відзначити, що я не розумію, як у них так виходить, але на черевиках пилюки не було. Хоч туристам цей будівельний шабаш зовсім не до вподоби, але місцеві жителі таки люблять своє місто і весь час щось покращують, наприклад, будують залізницю від аеропорту до центра міста. Тими темпами, якими вони її будують, то до осені мають завершити. Після цього треба їх запросити до Києва, хай і нам збудують.
м. Люксембург, площа des Martyrs
Треба відзначити, що разом із Страсбургом і Брюсселем місто Люксембург є однією із столиць Європейського Союзу, в ньому розташовується Парламент Європи. Місто намагається відповідати цьому високому статусу, звідси і такі масштабні будівельні проекти.
м. Люксембург, район Grund
Про університет міста Люксембург
Університет Люксембургу (ЛУ) є наймолодшим університетом Європи, його було засновано у 2003 році. Але за 14-ть років свого існування університет зміг багато чого досягти. Цифри, які наводяться в офіційних виданнях, свідчать про його дивовижно стрімкий розвиток. Кількість студентів у 2017 році досягла 6300 осіб, з них 600 – аспіранти. 56% студентів це іноземці, загалом, із 120 країн світу. В університеті працюють 1500 співробітників, які приїхали з 80-ти країн світу. Згідно із світовим університетським рейтингом Times Higher Education (THE) за 2016/2017 роки ЛУ є найбільш інтернаціональним навчальним закладом в Європі. Крім того, кожний студент ЛУ протягом свого навчання має обов’язково один семестр навчатись за кордоном, тому університет постійно розширяє міжнародні зв’язки. На сьогоднішній день ЛУ заключив біля 500 угод про мобільність в рамках програми “Erasmus + KA107”.
Люксембурзький університет, новий кампус Belval
Університет демонструє високі показники і за іншими напрямами. Так, ЛУ посідає 178 місце в рейтингу THE серед 200 найкращих університетів світу. Приймає участь у 31 проекті за програмою «Горизонт – 2020», має 5 грантів Європейської дослідницької ради ЄС, заробив 41,4 млн євро. Останні дані свідчать про те, що ЛУ став центром наукових досліджень та інновацій у Люксембурзі.
Студенти вчаться на 12 бакалаврських і 42-х магістерських програмах, які пропонуються 3-ма факультетами: науки, технології та комунікації; законодавства, економіки та фінансів; мови і літератури, гуманітарних наук, мистецтва та освіти. Навчання на бакалаврських програмах може здійснюватися французькою, німецькою або англійською, в магістратурі вчаться переважно англійською.
Університет початково розмістився на трьох площадках, але до 2018 року буде завершено будівництво нового кампусу, на який уряд Люксембургу виділив 980 млн. євро. Сучасні лабораторії, сучасне обладнання, сучасні технології навчання така візитівка ЛУ сьогодні.
Про факультет природничих наук, технологій та зв’язку
Факультет природничих наук, технологій та зв’язку (FSTC) готує фахівців з математики, фізики, техніки, інформатики та природничих наук. Понад 1300 студентів навчаються на 4-х бакалаврських, 10 магістерських програмах і в аспірантурі. На факультеті працює команда з 80-ти іноземних професорів і доцентів. Найважливішим елементом навчального процесу є залучення студентів ще на молодших курсах до участі у дослідницьких проектах. Що відповідає загальній моделі розвитку університету як дослідницького університету ХХІ сторіччя.
FSTC пропонує програми для аспірантів за такими напрямами:
- в області систем і молекулярної біомедицини,
- з інформатики та обчислювальної техніки,
- в обчислювальних науках,
- з математики та її застосування,
- з фізики і матеріалознавства,
- в галузі цивільного будівництва,
- з машинобудування / електроінжинірінгу та зв’язку,
- з геодезії та геофізики.
Про відділення машинобудування факультету природничих наук, технологій та зв’язку
У відділені машинобудування бакалаврів готують за двома програмами: бакалавр в галузі науки і техніки та бакалавр з інженерії. Перша програма має академічну, а друга професійну спрямованість. Навчання здійснюється німецькою або французькою мовами. Для магістрів пропонують вже 4-и програми: магістр наук в галузі цивільного будівництва – мегаструктури зі сталим використанням ресурсів; магістр наук в галузі машинобудування – стале виробництво; професійний магістр в галузі технічних наук – енергоефективність та економіка; професійний магістр в галузі сталого розвитку. Навчання здійснюється переважно англійською.
Згідно з програмою мого перебування у Люксембурзькому університеті я мав зустрітися з професором кафедри технології виробництва і верстатів Пітером Плеппером. Вважаю, що мені поталанило познайомитися з кваліфікованою, енергійною і люб’язною людиною. Професор Плеппер викладає бакалаврам навчальні курси з технології виробництва та верстатобудування, а магістрам – виробничі технології, робототехніку та операційну досконалість/бережливе складання виробів.
Професор Плеппер на своєму робочому місці
Під час перебування у відділенні машинобудування мене ознайомили з лабораторною базою. Університетські лабораторії оснащені новітньою технікою.
Професор Плеппер демонструє обладнання для лазерного зварювання
Зокрема, професор Плеппер продемонстрував три сучасні лазерні установки та кілька роботів, які використовуються як в навчальному процесі, так і для проведення наукових досліджень. Хочу підкреслити що, не існує обладнання, яке б використовувалося тільки для навчальних цілей, або навпаки. Студентів вчать на сучасному обладнанні, яке вони використовують у реальних проектах, які виконуються для нагальних потреб промисловості.
Професор Плеппер пояснює зміст лабораторної роботи, яку виконують студенти
в межах курсу Операційної досконалості/бережливого складання виробів
Як вже згадувалося раніше, в Люксембурзькому університеті приділяють велику увагу участі студентів у дослідницьких проектах. Пітер Плеппер люб’язно запросив мене на зустріч зі студентами, які працюють з ним і складають, так звану команду розробників лазерних технологій.
За великим круглим столом зібралось 12 магістрів, аспірантів, наукових співробітників, які по черзі звітували про свої успіхи і проблеми. Переважна більшість учасників − іноземці. Кожний з них починав свій звіт з того, на якому підприємстві він був, з ким познайомився, які є перспективи для співробітництва. Розповідь підкріплювалася відповідними візитними картками. Вже після цього учасники зустрічі розповідали про публікації, підготовку відповідних кваліфікаційних робіт, участь у конференціях. Тобто, всі члени цієї команди сфокусовані на пошуках замовників і розв’язанні актуальних проблем виробництва. Свою місію вони вбачають у підтримці національної промисловості Люксембургу для покращення конкурентоспроможності виробництва. Моя презентація з інформацією про КПІ ім. Ігоря Сікорського, механіко-машинобудівний інститут, можливу тематику спільних наукових досліджень, шляхи співпраці була сприйнята із зацікавленістю. Запитували про КПІ, умови навчання, також, їх цікавили події, які зараз відбуваються в Україні.
Про міжнародний офіс університету м. Люксембург
Серцем і головною рушійною силою міжнародних зав’язків Люксембурзького університету є його міжнародний офіс. Контактною особою від ЛУ, яка відповідала за моє перебування в Люксембурзі була співробітниця міжнародного офісу пані Стефані Нотарнікола. Я щиро вдячний їй і керівникові офісу пані Стефані Шотт за чудово сплановану програму перебування.
Люксембурзький університет, зустріч із менеджером міжнародного офісу
пані Стефані Нотарніколою
Наведу приклад. Один з днів мого перебування у Люксембурзі припадав на національне свято Вознесіння. В цей день університет не працював, але мені було запропоновано в цей день взяти участь у міжнародній конференції «4-й Трансатлантичний діалог», присвячений культурному різноманіттю. Я погодився і отримав можливість поспілкуватися з колегами з різних європейських і американських університетів, відвідати семінари. Зокрема, я познайомився з професором ЛУ пані Крістель Балтес-Лор, яка провела семінар за темою «Що ми говоримо, коли ми говоримо про гендер? Гендер як континуум». Так як в КПІ діє Український центр гендерної освіти, то цей контакт може стати корисним для співробітництва між університетами за цим напрямом.
В рамках цієї конференції вдалось заслухати цікаву презентацію пані Стефані Шотт «Модель європейського дослідницького університету ХХІ сторіччя», яка була присвячена Люксембурзькому університету. Університету, який за 14 років існування з нуля зробив дивовижний прорив до рівня передових університетів світу. Хотів би відзначити доброзичливість співробітників ЛУ і їх націленість на розвиток співробітництва з партнерами, серед яких є і КПІ ім. Ігоря Сікорського.
2016/2017 – Оксана Шмендель, працівник відділу академічної мобільності студентів
Завдяки існуванню такої програми ЄС академічної мобільності Еразмус+ у мене з’явилася можливість поїхати на стажування (for training) в Університет Люксембургу. Тривалість стажування була 5 днів, які я провела в International Relations Office в Belval Campus. Кожен день у мене було по декілька зустрічей з працівниками міжнародного офісу, які працюють зі студентами, що виїжджають на навчання за кордон та з іноземними студентами, які приїжджають з різних країн ЄС та за межами ЄС на навчання в Університет Люксембургу.
У мене була можливість познайомитися з чудовими людьми Sandra KOLIMBATOVIC та Marie-Anne HEYER, які працюють з outgoing and incoming students. Завдяки їм я дізналась методи роботи відділу зі студентами, що виїжджають за кордон та приїжджають в університет – як проводяться конкурси по відбору студентів, як готуються документи, з яким програмним забезпеченням працюють координатори для швидкої та впорядкованої роботи офісу. До речі, університетом була розроблена програма саме для роботи міжнародного офісу, за допомогою якої реєструються всі студенти, які виїжджають та приїжджають. Дана програма значно допомагає в роботі міжнародного офісу, так як в університеті навчається більше 6000 студентів і 56% з них – іноземні студенти. В програму вносяться необхідні дані студентів, відмічається кожен етап оформлення та подачі документів, результати навчання до моменту від’їзду/повернення студента.
Навчальна аудиторія (А ви знали, що у багатьох європейських університетах немає “класної дошки”, а всі пишуть на стінах за спеціальним покриттям?)
Творчість студентів в коридорах університету (карикатури на викладачів)
Лекційна (потокова) аудиторія
Монітор біля кожної аудиторії – можна подивитися, яка лекція та хто викладає
Територія Belval Campus
Міжнародний офіс для іноземних студентів на початку кожного семестру влаштовує зустрічі-знайомства з університетом та знайомства студентів між собою, які допомагають студентам швидше адаптуватися в новій країні та ВНЗ.
Хоча Університет Люксембургу досить молодий, заснований в 2003 році, але він досить швидко розвивається і на сьогоднішній день займає 178 місце в рейтингу Times Higher Education (THE) серед 200 найкращих університетів світу.
В Університеті Люксембургу є також Language Centre, в якому іноземні студенти можуть вивчати нову іноземну мову або ж покращити свої знання мови. Так як у Великому Герцогстві Люксембург три офіційні мови – люксембурзька, французька та німецька – вибір вивчення мов у Language Centre досить великий. Але що більш за все мене вразило, окрім трьох офіційних мов майже всі мешканці Люксембургу вільно володіють англійською мовою.
Детальна інформація про Language Centre за посиланням: https://wwwen.uni.lu/university_of_luxembourg_language_centre_ullc
Окрім самої території кампусу, мені також провели невелику екскурсію по студентських гуртожитках. Я дійсно впевнилась в комфортних умовах проживання наших студентів. Є гуртожиток зі спільною кухнею та гостьовою кімнатою і одномісними кімнатами, а є гуртожиток з одномісними кімнатами та кімнатами «сімейного» типу. Гуртожитків всього два на території Belval Campus, в них проживають іноземні студенти.
Студенти-люксембуржці кожного дня їздять на навчання з дому (площа країни дозволяє – з півночі на південь автомобілем близько 2-2,5 години). В країні досить зручна транспортна система, тому проблем з дорогою не виникає. Для всіх студентів Люксембургу проїзд по студентському квитку безкоштовний.
На останок я б хотіла подякувати Stephanie NOTARNICOLA за дружелюбну зустріч, презентацію університету, цікаву екскурсію територією кампусу та насичену і корисну для моєї подальшої роботи програму стажування.
2016/2017 – Тищенко Микола Андрійович, ФЛ, викладач
Дуже хотів би поділитися своїм досвідом поїздки до університету герцогства Люксембург, який отримав завдяки програмі академічного обміну Erasmus+. Не буду писати про структуру та історію створення університету – цю інформацію легко можна отримати з мережі Інтернет. Краще поділюся саме практичним досвідом.
Це було вже не перше стажування, тому, здавалося б, чого переживати? Але привід знайшовся – посольство Бельгії було дуже зайнятим, тому візу отримав мало не за день до від’їзду. Дуже добре, що це був єдиний привід для переживань.
У відділі академічної мобільності КПІ ім. Ігоря Сікорського мені дуже допомогли на всіх етапах стажування: консультації з приводу необхідного пакету документів, практичні поради з візових, побутових питань і так далі. Хочу висловити щиру подяку Кучинській Тетяні Сергіївні та Шмендель Оксані Григорівні за ту допомогу, час і поради, які допомогли зробити мою стажування максимально комфортною і благополучною.
Перше, що хочеться відзначити, потрапивши на територію кампусу університету королівства Люксембург, це величезна матеріальна база, яка використовується не тільки для модернізації існуючих засобів навчання, а й на шанування технологій минулого, прикладами яких можуть служити маса технічних пристроїв, які функціонують, немов були зроблені вчора.
Весь документообіг в університеті відбувається виключно в електронному вигляді і метою такого підходу є не тільки прагнення до комп’ютеризації, а й збереження навколишнього середовища. Інфраструктура університету вкрай розвинена, всюди інформаційні табло, все обладнання в робочому стані. Викладачам не потрібно думати де зберігати і як транспортувати методичні матеріали – потрібна лише карта пам’яті і включити завжди справне устаткування, яким укомплектована кожна навчальна аудиторія.
Несподіванкою стало меню в їдальні університету, де студенти і персонал навчального закладу можуть вибрати з переліку запропонованих стандартних і вегетаріанських страв саме те, що вони хочуть. Дуже приємно вразила чистота. Чисто завжди і всюди, будь то головна вулиця, що веде до університету, або гараж далеко від нього.
Середній вік викладачів 30-45 років і всі вони на високому рівні володіють інформаційними технологіями. Кожен веде свій профіль в системі MOODLE, що в кілька разів спрощує роботу як викладача, так і процес навчання студентів. Всі викладачі і адміністративні співробітники університету були дуже доброзичливі і ласкаві, кожен хотів дізнатися побільше про наш університет КПІ ім. Ігоря Сікорського і розповісти про хід справ в їхньому навчальному закладі. За період стажування у мене було багато цікавих зустрічей зі співробітниками міжнародного офісу, лекторами і викладачами-практиками, які із задоволенням ділилися досвідом і дуже корисними матеріалами, які стали в нагоді мені в моїй професійній діяльності.
Підводячи підсумок свого відгуку, хочу зазначити, що, завдяки подібним стажувань, досвід, набутий в ході цієї поїздки, є дуже важливим для моєї подальшої професійної діяльності. У мене була чудова можливість не тільки розповісти і представити наш університет на міжнародній арені, а й почерпнути нові знання, якими з величезним задоволенням поділився з колегами і студентами. Ще раз хочу подякувати співробітникам відділу академічної мобільності КПІ ім. Ігоря Сікорського та міжнародного офісу університету герцогства Люксембург за такі можливості.
2017/2018 – Вірослава Цимбал, РТФ, бакалавр
Можливо, до участі в конкурсі, ви чули про Люксембург тільки з уроків географії. А, може, і зовсім ніколи не чули. Повірте, провівши в цій неймовірній країні 5 місяців, не забудете про її існування ніколи!
На жаль, усвідомлення цього може прийти значно пізніше, ніж того хотілося б, тож я хочу поділитися з вами своїм досвідом мобільності і порадами, що точно стануть у нагоді.
Уявімо ситуацію: ви виграли конкурс академічної мобільності. Вірю, що щастю немає меж!
Порада №1: Як тільки ви дізналися цю чудову новину, зосередьтеся на документах. З того самого моменту кожен день на вагу золота, адже отримання візи до Великого Герцогства Люксембург – нелегка і довготривала процедура.
(Люксембург з висоти пташиного польоту)
Якщо ви їдете на зимовий семестр, не забувайте про великі черги і відпустки працівників державних установ. Після того, як ви підготували пакет документів, надсилайте його звичайною або «швидкою» поштою до міністерства Люксембургу. Звідти вам прийде дозвіл на тимчасове проживання, з яким ви маєте піти в посольство Бельгії і податись на візу. Не ігноруйте цю пораду, через затримку одного документу, моїй колезі по обміну довелося відтермінувати дату вильоту.
Після отримання візи можна порадіти довше) Попереду чекає незабутній досвід, тож пакуйте валізи і завершуйте справи в Україні!
Порада №2: Якщо ви отримали візу вчасно, не нехтуйте датами Welcome Days та pick up сервісом, який запропонує університет. Це значно полегшить дорогу до хостелу.
(Welcome day в університеті, зала в корпусі Белвал)
Порада №3: На наступний день після приїзду, їдьте в університет за студентським квитком та ключами від резиденції, а також подайте заявки на безкоштовні мовні курси та спортивні секції, які пропонує університет (інформацію про них можна буде знайти на сайті). Не думайте, що у вас на це багато часу чи що це менш важливо. Якщо не встигнете податись одними з перших, то вам відмовлять через відсутність місць. А ці заняття є чудовою можливістю прокачати мови, позайматися спортом і завести нові знайомства. Не втрачайте її!
Протягом наступних кількох тижнів необхідно остаточно узгодити предмети з університетами. Так, на цьому етапі можливі суттєві зміни, адже деякі курси будуть недоступними, інші співпадатимуть за часом.
Порада №4: Обирайте предметів більше ніж на 30 кредитів, адже в перший місяць не можна сповна оцінити навантаження з кожної дисципліни, а так імовірність привезти необхідну кількість кредитів в КПІ буде вищою.
(Universite du Luxembourg, Belval. Сучасна будівля в стилі андерграунд)
Все, з документами та реєстраціями покінчено, можна занурюватись в навчання і.. планувати поїздки до інших країн! Люксембург – ідеальна країна, адже звідси можна доїхати та долетіти будь-куди і це обійдеться дешево.
Порада №5: Узгоджуйте подорожі з навчанням, не пропускайте іспити, але і не бійтеся пропускати лекції. Викладачі лояльно ставляться до подорожей, а деякі і самі не проти зірватися кудись посеред семестру. Якщо ви отримали шанс побачити частинку світу – скористайтесь ним!
(Подорож до Страсбурга)
Не бійтеся спілкуватися з іншими студентами, консультуватись із викладачами та адміністративними працівниками. Занурюйтеся у нове середовище з головою, відкривайте для себе нову іноземну музику, влаштовуйте вечори італійської, французької, української кухні, тощо. Не впадайте у відчай, коли здаватиметься, що труднощі не закінчяться ніколи. Шукайте в собі сили рухатись далі та долати їх. Підтримуйте своїх колег по мобільності, вони стануть вашою маленькою сім’єю на цей час.
(Екскурсія до Віандену з моєю маленькою Erasmus родиною)
Я щаслива, що у мене був такий досвід, але якби мала вищесказані поради до поїздки, то було б значно легше. Ви їх маєте, тож наразі все у ваших руках! Я щиро вдячна працівникам відділу мобільності КПІ, зокрема Шмендель Оксані, за старанну роботу та допомогу у вирішенні всіх питань, а також Stephanie NOTARNICOLA, яка надала підтримку в Люксембурзі. Програма мобільності розкрила мене як індивідуальність, показала слабкі та сильні сторони. Тепер я знаю, в якому напрямку хочу рухатись та якій сфері хочу присвятити себе. Бажаю всім новим учасникам сміливості та досягнень! Якщо у вас виникли якісь запитання, пишіть мені в інстаграм @lostalbatross, а для повноти картини шукайте мої відео з Люксембургу на YouTube(www.youtube.com/channel/UCWSm_4Yi3qAt12jpLaGzxGg).
2018/2019 – Костянтин Пономарьов, ФСП, бакалавр, University of Luxembourg International Summer School (ULISS)
Мене звати Костянтин, і я хотів би поділитися своїм досвідом участь у Міжнародній Літній Школі університета Люксембургу (ULISS).
|
|
|
Насправді, у нашого університету та у Університету Люксембургу вже доволі довга історія плідної співпраці, і будь який студент на сайті академічної мобільності міг би знайти багато цікавих відгуків з університету Люксембургу, де студенти і навіть викладачі діляться своїми порадами або досвідом навчання і життя в університеті.
Чесно кажучи, після прочитання усіх цих відгуків розумієш, що дуже нелегко буде розповісти щось нове про програму і університет.
Крім того, я відчуваю що мені буде доволі складно передати словами увесь той неймовірний досвід, який я отримав за ті короткі три тижні, що я провів у Люксембурзі.
Але є і гарна новина – причина цього криється тільки в тому, що мої три тижні навчання в університеті були дуже активними і сповненими пригод, поїздок закордон та по території Люксембургу, а також неймовірним людьми яких я зустрів під час проведення Літньої школи.
Загалом, Літня школа фокусується більше на соціальному аспекті навчання, і її основна ціль більше полягає в культурному обміні та ознайомленням студентів партнерських вузів з історією Люксембургу та Європи. Через цей факт, будьте готові до дуже насиченої програми, де буде місце і екскурсіям в музеї Європейської історії, і візитам в важливі європейські інституції (Європейський інвестиційний банк, Європейський суд справедливості), і навіть офіційним прийомам в Міністерстві закордонних справ Люксембургу, де студентів вітав особисто секретар цієї інституції. Крім того, будьте готові до щотижневих поїздок по Люксембургу та прикордонних до Люксембургу країн, особисто моя програма складалася з поїздок до Брюсселю та Брюгге, Трієру та Страсбургу, не враховуючи поїздки по всім найважливішим місцям у Люксембурзі.
Хотілося б також розповісти про умови життя та навчання під час проведення Літньої школи – загалом, вони більше ніж комфортні. У кожного студента є свій особистий простір, тобто своя кімната, з власною ванною, та загальний простір для прийому їжі та проведення спільного часу. Діставалися університету вдавалося за 25 хвилин – 20 на комфорьному поїзді до університету та 5 до навчального корпусу. Кожний студент отримує безкоштовний проїздний на всі види транспорту по всій країні, і це дуже зручно, бо транспортна система в Люксембурзі дуже добре розвинута, і майже будь якого місця можна дістатися на громадському транспорті.
Тепер з приводу вартості життя – хоч Люксимбург і доволі дороге місце, загалом жити тут можна не набагато дорожче ніж, наприклад, в Києві. Так як в програмі Літньої школи не було передбачено харчування(крім поїздок закордон), доводилося самому купувати і готувати їжу. Але за майже місяць навчання, я напевно витратив не більше ніж 100 євро, купляючи усе те що я їм і в Україні – виходило майже так само. Тож, я би порадив не дуже турбуватися з приводу місцевих цін, звісно якщо не харчуватися у кафе.
І найголовніше про що я хотів би розказати – навчальний процес в університеті. Студенти що складали нашу групу були з усіх куточків світу, і це було найбільше різноманіття культур, в якому мені доводилося бути – японці, американці, китайці, корейці, іспанці, британці, індуси, турки, і навіть дівчина із Косово, – усі навчалися, подорожували, та спілкувалися разом, і це напевно, особисто для мене, було найцікавішим досвідом за час цієї програми. Виявляється, що навіть якщо нас розділяють тисячі кілометрів, все одно дуже легко знаходити спільну мову і просто гарно проводити час разом, інколи навіть набагато легше ніж з деякими соплемінниками. Щодо навчальної програми, то зазвичай вона була розділена на дві частини – перші дві години – мовні заняття, потім обід, та другі дві години, під час яких ми вивчали різні короткі курси з таких предметів як економіка, історія, право, та ще кілька інших предметів. Загалом, більшість курсів були дуже цікавими, не в останню чергу завдяки особливому підходу викладачів, набагато більш відкритому і стимулюючому цікавість і уяву.
Як підсумок, напевно буде дуже важливо сказати, що навіть короткий час, проведений на подібній програмі, здатен помітно змінити світосприйняття, особливо якщо до цього не було досвіду академічних обмінів. Літня школа – ця чудова можливість поринути у зовсім інше культурне середовище, пережити і вивчити багато нового, а також зустрітити неймовірних друзів з різних куточків світу. Дуже сподіваюся, що у майбутньому у студентів КПІ буде набагато більше можливостей поїхати на подібні програми обміну, адже це досвід, який на мою думку, необхідно пережити будь якому студенту!