Кіпрський університет технологій, Богдан Довгань

Калімера Кіпр!

Саме так це було тоді 10 січня, покидаючи Бориспіль в 3 шаровому теплому одязі, який не рятував від -16 на дворі, я не знав нічого про клімат, університет, їхню культуру і навіть де я буду жити. Це була чергова авантюра від якої я очікував взяти все.

Прилетівши на Кіпр відразу познайомився з кліматом.   +16 – сонце. Перші години а потім і дні дивувало все від апельсин на деревах, до людей в морі в середині січня.

1

Оскільки житло знайти мені вділось не відразу, перші 5 днів я провів в хостелі очікуючи поки звільниться квартира. Далі познайомився з університетом:  «надхненний» бажанням «допомогти» студенту на факультеті та в деканаті, я був готовий мабуть до всього, що вже може бути гірше?! Тут і є та різниця за яку боремся, офіс Джорджа, персони яка стала не просто куратором, а близьким другом для всіх студентів Еразмус (а нас було біля 20), приємно здивував не тільки простотою у відносинах студент-університет, але і відкритістю та бажанням просто допомогти. Взагалі всі викладачі намагались зробити все, щоб студент з іншої країни почував себе як вдома. Пов’язано це з тим, що Кіпрський технологічний університет тільки кілька років як почав брати участь у міжнародних проектах, навіть зараз для деяких викладачів я був першим еразмус-студентом за їхній час викладання.

2

І оскільки вже зайшла мова про навчання, буде неправильно сказати, що всі мої очікування виправдались – на щастя=) Оскільки ерасмус-студент це як шашка на полі шахматів і деякі викладачі навіть не мали перекладених навчальних матеріалів, не говорячи вже про лекції англійською. Тому зустрічі були індивідуальні і були завдання, більше схоже на заочне навчання. Але таких були одиниці. Загалом все було так скомпоновано, що  лекції проводились для Еразмус-студентів суміжних спеціальностей. Здивувало також відношення студентів-кіпріотів до навчання: як і весь острівний ритм, всі навчальні завдання обговорюються, обговорюються, а потім все ще обговорюються, в групах, на приватних зустрічах, на вихідних. Тобто те, що український студент робить за 30 хвилин за допомогою гугла, кози одногрупника  та винахідливості, студент-кіпріот буде обговорювати тиждень з такими ж студентами. І це стосується всього, навіть звичайної презентації чи доповіді. Якщо порівнювати навантаження КПІ та ТЕПАК, то, без сумніву, вчитись в КПІ важче, але в ТЕПАК цікавіше. Все завдяки проектам, власним дослідженням, відчувалась невимушеність у навчанні.  Наприклад, я студент ІТС, мав курс по створенню фільмів, фінальним проектом якого була індивідуальна короткометражка.

3
Якщо говорити про культуру, то тут кіпріоти зробили все, щоб нові студенти відчули острівне життя, були екскурсії і на Олімп, і в традиційні села, і на турецьку частину острова, і до водопадів. Впевнений, що все, що самі знали, все нам розказали і показали. Віддача була на 100%.

Карнавал в Лімасолі

4

5

6

7

8

9

Навіть зараз, через місяць після проекту, закривши вже сесію в КПІ, я не відчуваю, що повернувся весь, там на Кіпрі залишилась частинка мого життя, багато історій, які починаються з «коли я був на Еразмус+ програмі» та друзі по всьому світу. Дякую всій команді Відділу Академічної Мобільності КПІ за цей шанс та життєвий досвід, за враження довжиною в 5 місяців!

Богдан Довгань

ІТС, 5 курс